Польща, Фінляндія та країни Балтії відновлюють болота на кордоні між НАТО та Росією, щоб затримати просування важкої техніки у разі вторгнення. Вони вважають, що це спрацює, адже вивчили дії української армії на початку повномасштабної війни. Про це йдеться у статті The Telegraph.
Видання нагадало, як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році річка Ірпінь врятувала Київ від захоплення. Газета пише, що тоді військові підірвали дамбу на північ від Києва, а вода, що розлилася, не дала танкам підійти до столиці.
The Telegraph пише, що країни НАТО, а саме Польща та Фінляндія, взяли це до уваги. Польські та фінські чиновники повідомили виданню, що розглядають можливість відновлення боліт та трясовин своїх країн для затоплення важкої техніки, такої як танки, та одночасної боротьби зі зміною клімату.
Зазначається, що торф'яні болота займають значну територію від фінської Арктики, через країни Балтії, через Сувалкську протоку та далі до східної Польщі. Як пише газета, болота є ефективними природними сховищами вуглекислого газу і вони допомагають боротися з глобальним потеплінням. Тому в ЄС планують відродити 30 відсотків деградованих торфовищ до 2030 року.
Водночас, там планують реалізувати нову оборонну стратегію, першочергово відновлюючи болота поблизу східних кордонів Польщі та інших країн НАТО.
"Природне середовище в прикордонних районах є очевидним союзником будь-яких дій, що посилюють елементи "Східного щита", – цитаує газета речника Міністерства оборони Польщі.
Як стало відомо The Telegraph, у Фінляндії поблизу кордону з Росією також розпочався пілотний проект з відновлення боліт. Членкиня парламенту Фінляндії та колишня офіцерка танкових військ Паулі Аалто-Сеталя минулого року закликала уряд відновити водно-болотні угіддя, що покривають східний кордон, в рамках подвійної кліматичної та оборонної стратегії. За її словами, болота відновлюються значно скоріше та легше, ніж ліси. Підрахунки кажуть, що затопивши територію, болота можна відновити буквально за рік.
"Болотиста місцевість займає близько третини суходолу Фінляндії, половина якої вже осушена. Але країна проводить масштабну кампанію з її відновлення", - йдеться у статті.
Це підтримав фінський депутат Європарламенту та генерал у відставці Пекка Товері. Він сказав, що з невдач Москви в маневреності в Україні можна багато чого навчитися: "Росія мала величезні проблеми з подоланням навіть вузьких водних перешкод. Простий і дешевий захід – відновлення водно-болотних угідь – дасть тут той самий результат".
Країни Балтії також планують подібні заходи. Міністерство клімату Естонії минулого тижня повідомило Politico, що активно вивчає питання про відновлення боліт для захисту від нападу Росії та боротьби з глобальним потеплінням. Разом з Литвою та Латвією, країна вже планує інтегрувати існуючі торфовища до своєї нової Балтійської оборонної лінії , щоб стримувати Росію, хоча плани поки що не передбачають відновлення торфовищ.
Кордон Фінляндії та Росії
Як писав УНІАН, Фінляндія серйозно сприймає загрозу нападу з боку Росії. Їх сухопутний кордон, який займає 1400 кілометрів, наразі закритий. Фінляндія буде паркан уздовж кордону, щоб зупинити нелегальну міграцію. Окрім того, фінські прикордонники заявляли, що вже фіксували спроби диверсійних груп та дезертирів з російського війська подолати кордон.
