Підпишіться на нас в Google
Якщо у випадку з Іраном американським силам вдалося знизити інтенсивність ударів шляхом успішного полювання на пускові установки, то потенційний конфлікт із Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні розгортатиметься за зовсім іншим сценарієм. Для протидії тисячам китайських високоточних ракет Пентагон змушений інвестувати 35 мільярдів доларів у чотириразове збільшення темпів виробництва протиракет протягом наступних семи років.
Аналітики Марк Кансіан та Кріс Парк із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні підрахували, що під час операції "Epic Fury" США витратили до 40% свого загального арсеналу протиракет мобільної наземної системи THAAD.
Цей комплекс є критично важливим для американської оборонної архітектури, оскільки це єдина наземна платформа США, здатна здійснювати кінетичне перехоплення балістичних ракет поза межами земної атмосфери (на середині траєкторії їхнього польоту), пише видання Calibre Defence.
Згідно зі звітом CSIS за квітень 2026 року, саме THAAD зазнав найбільшого виснаження серед інших семи ключових типів боєприпасів. Головними причинами стали скромні обсяги попередніх замовлень та тривалий виробничий цикл: термін постачання повної партії ракет від моменту замовлення становить до 53 місяців.
Окрім THAAD, американські сили активно застосовували комплекси Patriot – під час конфлікту було відстріляно від 1060 до 1430 перехоплювачів PAC-3 MSE, які призначені переважно для ураження цілей на кінцевій ділянці польоту.
Кампанія проти пускових установок (TEL) в Ірані
Витрату дефіцитних протиракет THAAD та PAC-3 MSE вдалося стабілізувати завдяки успішній наступальній операції Повітряних сил США та Ізраїлю ("Epic Fury" та "Ревучий лев"). Західна авіація та безпілотники тривалої дії (зокрема MQ-9 Reaper) встановили контроль над повітряним простором і розпочали полювання на іранські транспортно-монтувальні пускові установки (TEL).
До березня 2026 року Армія оборони Ізраїлю звітувала про знищення 300 іранських TEL. За заявою командувача ЦЕНТКОМ адмірала Бреда Купера, це призвело до зниження кількості іранських балістичних атак на 90% порівняно з першим днем війни. Страх перед ударами з БПЛА змусив іранських операторів мінімізувати виїзди на позиції, що полегшило навантаження на системи ППО союзників. Проте аналітики наголошують: повторити цей сценарій у війні проти Китаю буде неможливо.
Ракетна доктрина Китаю та потенціал НВАК
На відміну від Ірану, Ракетні сили Народно-визвольної армії Китаю (PLARF) мають суттєву перевагу в масі та технологіях. За оцінками, вони володіють 1400 ракетними установками та шахтами для балістичних ракет, а також 150 установками для крилатих ракет. Арсенал варіюється від стратегічних ракет DF-31 (дальність понад 5500 км) до звичайних протикорабельних і балістичних комплексів типу DF-17 (дальність до 3000 км).
Додаткову загрозу створює військово-морський компонент (ВМС НВАК):
- Східний та Південний театри воєнних дій КНР мають у своєму розпорядженні 173 бойові кораблі, 36 ударних підводних човнів та близько 1000 літаків.
- Більшість кораблів несуть протикорабельні крилаті ракети. Навіть малі патрульні катамарани Типу 022 спроможні нести по 8 ракет YJ-83 і відпрацьовувати скоординовані залпи у складі ескадрилій.
Китайська воєнна доктрина передбачає масоване превентивне застосування високоточних ракет на початковому етапі конфлікту для системного знищення ключової інфраструктури супротивника. Багаторівнева система ППО Китаю та сучасна авіація не дозволять авіації США вільно полювати на китайські TEL, тому американським силам доведеться відбивати значно більші та триваліші ракетні залпи.
Стратегія США: чотириразове збільшення виробництва Lockheed Martin
Для протидії Китаю Пентагон уклав із компанією Lockheed Martin семирічний безвизначений контракт на суму 35 мільярдів доларів. Вартість та умови цієї угоди можуть корегуватися, але її головна мета – збільшити щорічні обсяги виробництва перехоплювачів THAAD у чотири рази (приблизно до 400 одиниць на рік). Для цього Lockheed Martin уже розгортає нові потужності у місті Трой, штат Алабама. Цей крок доповнює попередні програми Пентагону щодо потроєння випуску ракет PAC-3 MSE і PrSM, а також розширення виробництва ракет SM-3 компанією Raytheon.
Паралельно США працюють над технічною інтеграцією протиракет PAC-3 MSE у корабельні системи ППО Aegis (есмінці Arleigh Burke) та пускові установки THAAD для збільшення глибини загального боєзапасу. Експерти зазначають, що США мають близько п'яти років для підготовки до можливого конфлікту з КНР.
За цей час Lockheed Martin теоретично встигне виготовити та накопичити близько 1400 нових перехоплювачів THAAD, що створить необхідний буфер безпеки. Водночас для повної нейтралізації загрози США зобов'язані нарощувати спроможності перехоплення крилатих ракет та покращувати системи виявлення і знищення китайського флоту на великих дистанціях.
Ситуація у військоій сфері США
Раніше американський міністр транспорту Шон Даффі оголосив, що цивільні надзвукові польоти повертаються до Сполучених Штатів. "Відновлення надзвукових польотів над суходолом – це не лише про швидкість. Це про розкриття інноваційного потенціалу Америки та початок нової золотої ери авіаподорожей, – заявив міністр транспорту США. За словами чиновника, FAA зробило ключовий крок до дозволу цивільних надзвукових польотів над континентальною частиною країни.
Влада Сполучених Штатів офіційно анонсувала відновлення експлуатації цивільної надзвукової авіації в країні. Відповідну заяву американського міністра транспорту Шона Даффі оприлюднило Федеральне авіаційне управління США (FAA).
Керівник профільного міністерства наголосив, що повернення надзвукових рейсів над суходолом спрямоване не лише на скорочення часу в дорозі, а й на стимулювання американських інновацій та відкриття нового етапу розвитку комерційних авіаперевезень. Як уточнив посадовець, наразі FAA виконало основні процедурні кроки, необхідні для надання офіційного дозволу на польоти цивільних надзвукових літаків над материковою територією США.
