Те, що ми зараз спостерігаємо на Близькому Сході, – це Версальський мир 2.0, де роль Німеччини виконують США. Нехай і не так категорично, як свого часу Німеччина відповідала "за руйнування вугільних шахт у Бельгії та на півночі Франції", а завуальовано, але Америка фактично визнала поразку на цьому етапі війни з Іраном.

Іран залишає за собою контроль над Ормузом у перспективі, зберігає свою ракетну програму та отримує скасування санкцій і доступ до пакету фінансування на 300 млрд доларів.

По суті, Іран продав США ядерну зброю, якої у нього ніколи й не було, за ці 300 мільярдів.

Продав сам намір створити кілька ядерних боєзарядів – 400 кг урану зі збагаченням до 50%. Як то кажуть, авторам Будапештського меморандуму на замітку.

Відео дня

А скільки Іран витратив на створення своєї ядерної програми? Максимум, 3 млрд доларів.

Чому Меморандум з Іраном у Парижі підписав Трамп, а не Джей Ді Венс? Занадто гірка пілюля. Вона може знищити шанси віцепрезидента у 2028 році на 8-річний політичний цикл.

Трамп підписав угоду через посилення ризику глобального обвалу. Перше засідання ФРС під головуванням нового керівника Кевіна Уорша стало холодним душем для світової фінансової системи.

Ставку залишено без змін. Інфляція зростає. Ставки за кредитами ФРС зростають.

Прибутковість трежері (казначейських облігацій США) зростає. Досягнення цільового показника інфляції на рівні 2% відкладено до 2028 року...

Уже п’ять років Америка не може увійти в інфляційну норму, що коштувало демократам президентства. І може коштувати республіканцям.

Прогноз щодо темпів зростання ВВП США знижено. Різко зросла ймовірність підвищення ставок ФРС наприкінці року. Тобто, Уорш, якого Трамп "призначив" для зниження ставок, ризикує продовжити свою каденцію так само, як колись "проклятий" Трампом Пауелл – із підвищенням базової ставки.

Ринки закономірно падають.

Тож, по суті, Трамп підписав не угоду з Іраном, а план порятунку американського фондового ринку від найбільшого з 2008 року обвалу.

А це могло стати точкою відліку масштабної кризи для доларової системи в цілому.

Ідея "підсадити" Іран на пакет фінансування в 300 млрд доларів є, зокрема, планом порятунку нафтодолара – так США хоча б тимчасово й частково "відв’яжуть" Іран від Китаю та юаня й прив’яжуть до долара та США.

А Обама зі своїм іранським кейсом "нервово курить" у кутку кубинську сигару: його угода з Іраном була на порядок кращою, ніж нинішня, і на кілька порядків менш витратною.

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням