День народження Віктора Януковича, звичайного чиновника, найнятого громадянами на роботу, перетворився для невеликої купки обраних на ярмарок марнославства, а для багатьох простих українців - на потребу фінансувати чуже свято зі своїх кишень та необхідність годинами вистоювати у багатокілометрових пробках через перекриті на честь ювіляра дороги.
Лише приблизний підрахунок витрат на святкування, яке розтяглося на три дні, свідчить, що на нього пішли сотні мільйонів бюджетних гривень. Саме громадяни мають оплатити використання двох державних резиденцій - під Києвом та у Криму, роботу цілої армії правоохоронців, які забезпечували спокій сановних осіб, транспортування гостей Януковича та безпрецедентно розкішний бенкет для них.
До того ж, 9 липня, щоб політбомонд улесливо «встиг» висловити президенту свою шану, довелося фактично призупинити роботу вищого законодавчого органу — Верховної Ради.
Такий розмах свята є безпрецедентним не тільки для української, але й навіть для радянської історії. Янукович відгуляв своє 60-ліття гучніше, ніж відзначали 75-ліття Леоніда Брежнєва, або 70-ліття Йосипа Сталіна.
Серед гостей «свята» була уся так звана еліта, від олігархів, зірок російської естради — до добре відомих правоохоронним органам.
Відповідним був і характер заходів — суміш совка та пихи із замашками звичайної «братви», яка відчуває потребу показати (звісно, як вміє), що «життя вдалося».
Думаю, Янукович має з власної кишені компенсував усі витрати держбюджету, пов`язані із відзначенням свого дня народження. Зробити це він може, реалізувавши отримані подарунки.
Загалом, в будь-якій демократичній європейській державі таке «святкування» політика означала б його миттєву відставку.
«Святкова» подія, за якою спостерігала не тільки Україна, але й її закордонні партнери, показала не тільки вкрай низький рівень політичної культури нинішньої влади, але й її повну моральну деградацію та зневагу до співгромадян.
Андрій Павловський, народний депутат України
