
Росія заборонила експорт авіаційного пального до кінця листопада, щоб уникнути дефіциту на внутрішньому ринку після того, як Україна активізувала атаки на нафтопереробні заводи (НПЗ) країни.
Як пише Bloombeg, це рішення, яке матиме мінімальний вплив на світові ринки пального, ухвалене після того, як удари дронів по НПЗ знизили рівень переробки нафти в Росії до найнижчого рівня за більш ніж 16 років.
Намагаючись обмежити надходження нафтодоларів до бюджету Кремля, Україна дедалі частіше атакує енергетичну інфраструктуру, включно з морськими портами та трубопроводами.
"Мета рішення – забезпечити стабільну ситуацію на внутрішньому ринку пального", – заявив уряд РФ.
Росія не є ключовим гравцем на світовому ринку авіаційного пального. Минулого року вона експортувала в середньому 30 тис. барелів на добу, або менш як 2% глобальної пропозиції, свідчать дані Bloomberg. У першій половині 2026 року середній добовий експорт знизився до 28 тис. барелів, головним покупцем була Туреччина.
Росія входить у сезон літніх відпусток, коли попит на пальне зазвичай зростає. Міністерство енергетики вже з 1 квітня відновило заборону на експорт більшості бензину, щоб залишити більше пального на внутрішньому ринку.
Зростання цін на пальне може бути чутливим для влади – у минулому дорожчий бензин уже спричиняв протести, востаннє у 2018 році.
Удари України по НПЗ в Росії
У ніч на 31 травня українські дрони вдарили по Саратовському нафтопереробному заводу, внаслідок чого на території підприємства спалахнула масштабна пожежа.
Також було уражено важливий елемент нафтотранспортної інфраструктури агресора - лінійну виробничо-диспетчерську станцію "Лазарєво" у Кіровській області РФ, яка здійснює перекачування сирої нафти магістральним трубопроводом Сургут-Горький-Полоцьк.
У ніч на 27 травня 2026 року підрозділами Сил оборони України було уражено нафтопереробний завод "Туапсинский" (Туапсе, Краснодарський край). Було зафіксовано пожежу та задимлення на території підприємства.