Підпишіться на нас в Google
Австралія давно має репутацію країни, де майже на кожному кроці можна зустріти небезпечну для людини тварину. Змії, павуки, крокодили та акули стали своєрідними символами місцевої дикої природи. Однак список потенційно небезпечних істот значно ширший: біля узбережжя живуть отруйні медузи, у морях трапляються токсичні головоногі молюски, і навіть кумедний качкодзьоб здатен завдати серйозної шкоди своїми отруйними шпорами. Чому ж саме Австралія стала домівкою для такої кількості небезпечних видів, розповідає в статті для видання DiscoverWildLife дипломована біологиня Гелен Пілчер.
Авторка зазначає, що медуза-кубок, яку часто можна зустріти біля узбережжя Північної території, має тисячі жалких клітин, кожна з яких оснащена власною системою доставки отрути. В австралійських водах також мешкає синьосмугий восьминіг, чия отрута належить до найтоксичніших у світі. Своїм отруйним захистом може похвалитися і качкодзьоб: самці використовують шпори на задніх кінцівках, щоб вводити отруту суперникам.
Пілчер пояснює, що причини такого різноманіття небезпечної фауни значною мірою сягають геологічного минулого континенту. Понад 100 мільйонів років тому Австралія була частиною суперконтиненту Гондвана, однак згодом відокремилася від нього та почала розвиватися ізольовано. Разом із континентом до його нової екосистеми потрапили й деякі отруйні види.
"Австралійські води не зробили їх отруйними. Натомість ці вже отруйні види просто опинилися в еволюційній ніші, яка їм підходила", - наголошує біологиня
За словами авторки, подібний принцип стосується медуз та отруйних головоногих молюсків – кальмарів, восьминогів і каракатиць. Усі ці групи виникли за сотні мільйонів років до того, як Австралія стала ізольованим континентом. Тож місцева природа не "створила" їхню отруйність – вона лише надала умови для подальшого існування та еволюції цих видів.
Інша історія пов’язана з австралійськими зміями. Близько 65% із приблизно 220 видів змій країни є отруйними, тоді як у світі цей показник становить близько 15%. Як розповідає Пілчер, усі австралійські отруйні змії-аспіди походять від одного предка, який близько 40 мільйонів років тому дістався континенту з Азії.
У процесі еволюції змії пристосовувалися до різних середовищ існування та харчування, через що змінювалися властивості їхньої отрути. Так з’явилися нові види, зокрема внутрішньоматериковий тайпан – змія, чия отрута вважається найсильнішою серед усіх змій світу.
Пілчер наголошує, що найбільше ризикують не випадкові туристи чи мешканці міст, а люди, чия діяльність безпосередньо пов’язана з дикою природою. Серед постраждалих непропорційно багато працівників сільського господарства, а також тих, хто навмисно ловить, тримає або провокує небезпечних тварин.
Авторка резюмує, що репутація Австралії як країни смертоносної дикої природи має підстави, однак вона не означає, що зустріч із небезпечною твариною неодмінно закінчиться трагедією.
Природа Австралії
Як писав УНІАН, білоніг австралійський – це птах із характерною зовнішністю та майстерністю маскування, який часто плутають із совою, хоча він належить до родини білоногових. Він веде нічний спосіб життя, харчується переважно комахами та дрібними тваринами, а вдень зливається з корою дерев, щоб уникати хижаків. Попри певні загрози, вид має статус такого, що викликає найменше занепокоєння, і залишається поширеним по всій Австралії та Тасманії.
Також ми розповідали про еполетову акула оката, що мешкає в австралійських водах і може пересуватися на своїх плавцях як по морському дну, так і на суходолу. Вона пристосована до виживання в теплих водоймах із низьким вмістом кисню, відключаючи рухову нервову систему та знижуючи тиск для збереження мозку й серця. Завдяки цим механізмам акула витримує відливи й чекає на повернення багатої киснем води.
