Підпишіться на нас в Google
Австралійські фермери почали використовувати перероблене скло як незвичне джерело поживних речовин для ґрунту. Скло від пляшок подрібнюють до порошку або гранул, після чого вносять на поля та пасовища. Як пише видання Agroinform, такий підхід може покращувати доступність поживних речовин для рослин і водночас зменшувати потребу в традиційних добривах.
Промислове виробництво скляного добрива вже налагодили у Брісбені. На підприємстві вартістю близько 4 млн австралійських доларів щотижня виготовляють приблизно 20 тонн продукції. Сировиною стає скло, зібране в межах австралійської системи повернення тари Containers for Change.
Пляшки подрібнюють у великих барабанах із керамічним покриттям за допомогою керамічних кульок. Залежно від подальшого використання отримують матеріал, схожий на тальк, або дрібні гранули. Фермери можуть змішувати його з водою та наносити на рослини або ж розсипати сухі гранули безпосередньо на орні землі й пасовища.
Автор публікації зазначає, що ключовим компонентом такого матеріалу є кремній. За словами австралійського агронома Девіда Арчера, він може підтримувати природні механізми захисту рослин від шкідників, хвороб і посухи. Крім того, кремній потенційно здатний впливати на доступність фосфору в ґрунті.
"Пояснення Арчера полягає в тому, що кремній зв’язує залізо, завдяки чому фосфат може вивільнятися і ставати доступнішим для коренів рослин", - йдеться у публікації.
Технологію випробовують у різних галузях сільського господарства. Йдеться, зокрема, про вирощування зернових, винограду та яблук, цукрової тростини, а також утримання молочної та м’ясної худоби.
За словами агронома Пітера Норвуда, перші результати можуть свідчити про суттєве підвищення ефективності виробництва. Він повідомляє про можливе зростання темпів розвитку рослин і продуктивності на 25–30%. На його думку, поліпшення забезпечення поживними речовинами потенційно дозволить господарствам скоротити використання традиційних мінеральних добрив.
Практичний досвід також наводить фермер Тоні Донован, який має господарства загальною площею близько 14 тисяч гектарів у районі Воррнамбулла. Приблизно третину цих земель уже обробили матеріалом із високим вмістом кремнію. За його спостереженнями, взимку середньодобовий приріст маси великої рогатої худоби зріс із 0,7–0,8 кг до 1,4–2 кг, а трава почала рости краще.
Водночас автор наголошує, що наразі йдеться переважно про результати практичних спостережень окремих агрономів і фермерів. Незалежних масштабних досліджень, які б підтверджували заявлені ефекти в різних умовах, поки недостатньо.
Саме такі дослідження мають показати, чи збережеться ефект від меленого скла за інших типів ґрунтів, кліматичних умов і способів ведення господарства. До отримання таких доказів технологію розглядають радше як перспективний напрям повторного використання відходів, ніж як повноцінну заміну традиційним добривам.
Інші аграрні цікавинки
Як писав УНІАН, мірабель – це невелика жовта слива, яка була популярною у 80–90-х роках і нині знову повертається в українські сади. Вона невибаглива у вирощуванні, стійка до хвороб і весняних заморозків, дає високі врожаї без особливого догляду.
Найвідоміший сорт – "Нансі", плоди якого мають солодку м’якоть, зручну для варення, а перший урожай дерево приносить через 2–3 роки після посадки.
