Підпишіться на нас в Google
Стратегічне моделювання у США продемонструвало жахливий сценарій: Росія нападає на Молдову, дрони завдадуть удару по складу в Румунії, а американські керівники не ухвалять необхідних рішень. Генерал у відставці Дорін Тома в коментарі adevarul пояснив, чому параліч політичного процесу прийняття рішень - найбільша небезпека.
За його словами, у разі нападу Росії на державу-члена НАТО ризики будуть величезними, а союзникам знадобиться занадто багато часу, щоб дійти спільного рішення. Він розповів, що під час симуляції колишні високопоставлені військові, дипломати та члени Конгресу, які брали участь у навчаннях, не наважилися вдатися до прямої військової відповіді, посилаючись на відсутність підтримки з боку громадян США.
Таким чином, дослідження демонструє непривабливу реальність: стаття 5 не гарантує автоматичної військової відповіді, а залишає на розсуд кожної держави-учасниці вибір виду допомоги, що надається, перетворюючи гарантії колективної безпеки на процес ухвалення рішень, зумовлений внутрішньою політикою країн.
"Лише наївні люди можуть думати, що в разі виникнення кризи у сфері безпеки 32 союзники по НАТО, немов за командою, піднімуть руки, схвалюючи "активацію" статті 5", – заявив Тома.
При цьому він зазначив, що раніше подібну симуляцію провели в Німеччині, і результат був схожим.
"Існує ризик паралічу політичного процесу прийняття рішень і небажання суспільства вплутуватися у великий військовий конфлікт, про масштаби ескалації якого ніхто не знає", – зазначив генерал.
Хоча загалом влада прагне виглядати оптимістично й вселяє думку про те, що в разі надзвичайної ситуації НАТО швидко мобілізується й відреагує на будь-якого супротивника, але в реальності ситуацію слід розглядати з застереженнями.
"Потрібно розуміти, що формальної процедури "активації" статті 5 не існує. Коли союзник зазнає нападу і звертається з проханням про колективні дії, Північноатлантична рада збирається на засідання, і союзники мають виробити спільну позицію. Очевидно, що позиція таких держав-членів, як США, Німеччина, Франція чи Велика Британія, може виявитися визначальною", – пояснив Тома.
Він також нагадав, що єдиний раз, коли застосовувалася стаття 5, був 25 років тому – теракт 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку. Тоді союзникам знадобилося три тижні, щоб ухвалити рішення, але в реаліях сучасної війни країни не мають стільки часу.
Головна проблема, за словами генерала, полягає в часі реагування. Іншими словами, союзники, хоча на папері й мають необхідні ресурси, як і раніше, залежать від політичних рішень. Це означає, що в разі агресії проти однієї з держав НАТО решта країн муситимуть пройти довгий і складний процес, щоб ухвалити рішення про те, чи втручатися їм і яким чином.
Напад Росії на НАТО – останні новини
ЗМІ з посиланням на розвідку США повідомляли, що Росія може напасти на країни НАТО, не завершивши війну в Україні. На цьому тлі колишній чиновник Єврокомісії Жак Лафітт зазначив, що Москві потрібна ескалація відносин із НАТО, щоб пояснити суспільству необхідність нової хвилі мобілізації.
Зазначимо, що хоча в Кремлі й відкидають плани нападу на НАТО, але час від часу в Москві лунають погрози на адресу Заходу. Зокрема, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв раніше відкрито пригрозив країнам НАТО через допомогу Україні – це була вже не перша і далеко не остання погроза. Пізніше він пригрозив ударом по Литві, якщо країна погодиться на розміщення ядерної зброї.
У свою чергу міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін планує збільшувати видатки на оборону через зростання кількості гібридних атак РФ проти НАТО.
