Токсичний кремлівський проект "Північний потік-2", попри "дружні "газові домовленості" щодо нього США і Німеччини в кінці липня, а також недавні напутні слова Вашингтона Україні "відволіктися від російського газопроводу і зайнятися "зеленою" енергетикою", продовжує залишатися в центрі уваги. Причому з несподіваним зрушенням.

Так, нижня палата Конгресу США (Палата представників) схвалила проект оборонного бюджету на наступний фінансовий рік, що стартує 1 жовтня, і передбачила в документі посилення санкцій проти Росії.

З 2024 року (коли закінчується діючий контракт з "Газпромом") ми можемо повністю втратити транзит газу нашою ГТС, що передбачає не тільки мільярдні збитки для держбюджету, але і зліт цін практично на все внаслідок подорожчання енергоносія першої величини – газу

Одна з них – запровадження обмежувальних заходів проти організацій та осіб, "відповідальних за планування, будівництво та експлуатацію" газопроводу "Північний потік-2". Йдеться про заморозку активів в США і заборону для американських громадян або компаній вести бізнес з фігурантами "газової справи". Також санкції передбачають заборону в'їзду в США, відмову у видачі віз і анулювання діючих віз особам, пов'язаним з проектом.

Крім того, в документ внесена поправка, яка рекомендує Адміністрації президента США Джо Байдена розглянути введення санкцій щодо 35 росіян. У список, в тому числі, потрапили прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, бізнесмени Роман Абрамович і Алішер Усманов, а також головний редактор телеканалу RT Маргарита Симоньян і телеведучий Володимир Соловйов.

Ще США мають намір "заморозити" обіг випущених РФ держоблігацій в будь-якій валюті з терміном погашення понад 14 днів.

Заходи були названі "ескалацією санкційного режиму". Правда, у санкціях не зазначається вторинний ринок цінних російських паперів, які бадьоро марширують по світу. Але ця фінансова історія до газової не має ніякого відношення. А значить і для України вона не настільки цікава. А ось "газові" обмеження щодо РФ важливі.

З 2024 року (коли закінчується діючий контракт з "Газпромом") ми можемо повністю втратити транзит газу нашою ГТС, що передбачає не тільки мільярдні збитки для держбюджету, але і зліт цін практично на все внаслідок подорожчання енергоносія першої величини – газу.  Він закуповується нашою країною не за "довгими" контрактами з "Газпромом", а за "короткими" на хабах ЄС, а вони, як відомо, завжди дорожчі. 

Для Росії вимога Директиви ЄС неприйнятна – "Газпром" є монополістом з експорту газу трубопровідними маршрутами

Але потрібно враховувати, що схвалення оборонного бюджету нижньою палатою Конгресу США не означає автоматичного набуття чинності цього документа. Поки санкції мають рекомендаційний характер. Для їхньої реалізації оборонний бюджет з внесеними ініціативами повинен схвалити сенат Конгресу США (Верхня палата американського парламенту). Не виключено, що будуть нові коригування. А після їхнього узгодження обома палатами за документ знову проголосують. І тільки після цього його відправлять на підпис Байдену. Дати своє добро президент США повинен протягом 15 днів.

У Росії вже назвали проект нових санкцій США "внутрішньопарламентськими вправами". Ставка Кремлем робиться на тривалий термін проходження документа. До того часу, як вважають у Москві, запущена сертифікація вже добудованого "Північного потоку-2" завершиться – це має відбутися в січні 2022 року. Головну скрипку в процесі сертифікації грає Федеральне мережеве агентство Німеччини (BNA). Днями стало відомо, що основний противник проекту – польська нафтогазова компанія PGNiG домоглася участі в сертифікації. Але представник німецького регулятора вже заявив, що Польща не матиме права вето, хоча і зможе навести свої аргументи під час процедури.

PGNiG продовжує стояти на своєму – вона має намір довести, що "Північний потік-2" не відповідає вимогам європейської газової директиви. Йдеться про те, що видобувач газу і власник трубопроводу – транспортувальник палива – не повинні бути однією і тією ж юридичною особою. Ця норма спрямована на лібералізацію енергоринку Європи й покликана підвищити конкуренцію на ньому. Причому німецький суд вже виніс свій вердикт – компанія-оператор "Північного потоку-2" повинна бути незалежною від "Газпрому". А 50% пропускної потужності газопроводу повинні резервуватися для інших постачальників.

Варто, втім, відзначити, що винятки можливі, але тільки після схвалення Єврокомісії.

Для Росії вимога Директиви ЄС неприйнятна – "Газпром" є монополістом з експорту газу трубопровідними маршрутами. Хоча, не можна виключати, що Кремль знайде вихід і з цієї ситуації. Для нього традиційні "правові" маніпуляції.

Хоч би там що, ймовірність нових санкцій США може загальмувати введення на повну потужність російського газопроводу. Залишається питання: що потрібно робити Україні у такій ситуації? Головне – не опускати руки й продовжувати відстоювати свої інтереси. Києву необхідно максимально відпрацьовувати всі можливі ходи та всі контакти у вказаній сфері. Тим більше, що вже в неділю, 26 вересня, у владі Німеччини, що активно захищає "Північний потік-2" від тиску супротивників проекту (з урахуванням майбутньої перспективи стати головним газовим хабом в Європі), настають великі зміни. Новий канцлер ФРН може змінити "газову" політику країни. І в цьому Україна повинна йому "допомогти".