
Росія накопичує зброю, щоб мати змогу розпочати посилені обстріли України пізньої осені та взимку. Про це CBS News повідомили аналітики та українські чиновники.
Зокрема, українська військова некомерційна організація "Повернись живим" оцінює, що Росія виробила 1200 дронів "Герань-4" та 800 "Герань-5" у вересні, і прогнозує, що ця кількість зростатиме щомісяця.
Вікторія Чекаліна, аналітик Центру ініціатив "Повернись живим", підрахувала, що Росія накопичила від 450 до 700 одиниць старих безпілотників без реактивного двигуна, новіших моделей з реактивним двигуном та муляжів безпілотників без вибухової дії, відомих як "Бандеролі".
"Незважаючи на можливість запуску 600-1000 одиниць під час однієї масованої атаки, фактично було використано лише близько 150-300 безпілотників", – сказала Чекаліна, пояснюючи, що атаки цієї осені та взимку можуть сягнути близько 1500 одиниць за один рейд.
Також зазначається, що оскільки Росія досягла успіху в ураженні цілей відносно невеликими залпами реактивних безпілотників, їй також вдалося заощадити свої крилаті та балістичні ракети, які значно дорожчі та складніші у виробництві.
Чекаліна заявила, що Росія перевиконала свої цілі з виробництва ракет на 110-120% і оцінила, що до серпня вона накопичила 130 балістичних ракет.
"Мета Росії під час зимової кампанії буде складною: вони зосередяться на атаках на електричну та опалювальну інфраструктуру, оскільки вона є критично важливою для цивільного населення. Водночас вони використовуватимуть турбореактивні безпілотники разом із ракетами проти місцевих підприємств, складів та інших цілей", - зауважила вона.
До чого готуватися взимку
Як повідомляв УНІАН, Росія масовано атакувала енергетичну інфраструктуру України. Однак росіянам необхідно завдати щонайменше п’ять, а можливо й десять масованих ударів по енергетиці України, щоб виникли проблеми з генерацією та передачею електроенергії.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко розповів, що цього разу російські удари були спрямовані одразу на кілька типів ключових об’єктів енергосистеми. Йдеться про об’єкти теплової генерації, зокрема ТЕС і ТЕЦ, гідроелектростанції, підстанції та високовольтні лінії електропередачі.
При цьому точно оцінити масштаби пошкоджень та їхній вплив на енергосистему наразі неможливо. Експерт наголосив, що відповідна інформація в умовах війни є закритою. Однак він підкреслив, що говорити про те, що після сьогоднішньої атаки Україна вже зіткнулася з дефіцитом електроенергії, наразі передчасно.
За базовим прогнозом експерта, ситуація в Україні загалом може бути не гіршою за минулу зиму. Однак під час масованих атак у пікові години можливий дефіцит близько 4-5 ГВт, тоді як торік він сягав 7 ГВт.
Найбільші ризики експерт бачить для Києва. Росія може спробувати одночасно бити по внутрішній тепловій генерації столиці та високовольтних лініях, які з’єднують Київський регіон з об’єднаною енергосистемою України.