Українська гривня на старті літа знаходиться у досить стабільному становищі. Курс національної валюти до долара становить близько 37 гривень за долар, а євро – на рівні 40 гривень. І це попри те, що ще минулого року долар з євро коштували деякий час і по 45 гривень.

Найважливішим фактором, який посприяв такому помітному зміцненню гривні є те, що наші громадяни адаптувалися до нових складних реалій воєнного життя і більше панічно не біжать в обмінники після кожного терористичного ракетного удару рашистів по нашим містам. Як би це страшно не звучало, але люди звикли до війни. І це зменшило попит на валюту і, відповідно, допомогло зміцнитися гривні.

До кінця цього року наша країна має ще отримати близько 15 млрд доларів

Нам дуже допомагає також зовнішня підтримка союзників як військова, так і фінансова. З початку цього року Україна отримала майже 20 млрд доларів, а з початку повномасшатбного вторгнення ця сума перевищила вже 32 млрд доларів. І підтримка буде продовжуватися. До кінця цього року наша країна має ще отримати близько 15 млрд доларів.

Міжнародні резерви Нацбанку станом на зараз складають майже 36 млрд доларів, що є рекордним показником за останні одинадцять років.  Натомість обсяги інтервенцій центробанку з продажу доларів та євро на валютному ринку України знижуються з початку року, не перевищуючи 2 млрд доларів на місяць. Хоча ще минулого року Нацбанк змушений був витрачати близько 4 млрд доларів щомісяця на підтримку національної валюти.

Побічним ефектом такої фінансової політики є те, що висока облікова ставка НБУ

Така позитивна динаміка зумовлена різними чинниками, а саме: зменшенням імпорту енергоресурсів, збільшенням продажу аграріями валюти для проведення посівної, активізацію роботи багатьох великих підприємств, які продають частину продукції на експорт, так і обмеженням відпливу капіталу з України.

Крім того, жорстка політика Національного банку, спрямована на підвищення привабливості гривневих активів, та відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету в 2023 році сприяє економічній стабілізації, що також зменшує попит на валюту серед населення і грає на користь посилення гривні.

Побічним ефектом такої фінансової політики є те, що висока облікова ставка НБУ, а також значна дохідність за депозитними сертифікатами Нацбанку і ОВДП, які перевищують рівень інфляції, зовсім не мотивують банки нарощувати обсяги кредитування бізнесу та громадян.

Варто згадати і про важливість продовження функціонування зернової угоди, яку постійно намагається торпедувати варварська Росія

З іншого боку, необдумане зниження ставок може призвести до прискорення інфляції і втрати контролю над ситуації на грошовому ринку. Тоді частина українців замість того, щоб вкладати гроші в депозити під 15-20 відсотків річних (бо у разі зниження ставок буде лише 5-10 відсотків), будуть стояти в чергах в обмінні пункти за готівковою валютою. Попри це, і нарощення кредитування в країні сильно не відбудеться, бо поки триває війна, банки, враховуючи великі ризики неповернення, дуже уважно перевіряють платоспроможність своїх клієнтів.

У цьому контексті також варто згадати і про важливість продовження функціонування зернової угоди, яку постійно намагається торпедувати варварська Росія. Угода дозволяє нашій країні продовжувати експорт зернових через три морських порти, і таким чином відбувається залучення додаткової валюти в середину країни. Адже варто пам’ятати, що кошти союзників ми не можемо витрачати на фінансування зарплат військових та на інші витрати оборони. Якщо обсяги експорту вітчизняної продукції суттєво знизяться, впадуть і податкові платежі до бюджету, а це може змусити владу відновити друк гривні, а це вже загроза для курсу гривні. Але поки про таку перспективу мова не йде.

В цілому гривня на початку літа знаходиться у сприятливому становищі і грозових хмар на горизонті поки не видно. При цьому, скоріше за все, і очікувати подальшого її суттєвого зміцнення немає підстав, адже це почне створювати загрозу виконання бюджету, а він був розрахований на курсі вище 40 гривень за долар.

Богдан Слуцький