Адміністративне втручання держави у відносини між продавцями та виробниками продуктів харчування призведе до їхнього дефіциту та появи чорного ринку з неконтрольованими цінами.
Про це пише Delo UA. Журналісти проаналізували дискусію між ритейлом і виробниками харчів. Роздрібні торгівці підтримують ринкове саморегулювання, натомість виробники — за законодавчі обмеження.
"Представники ритейлу добровільно взяли на себе зобов’язання підтримати виробників базових продуктів першої необхідності – зафіксували галузевим меморандумом широкий перелік товарів вітчизняного виробництва, термін розрахунків за які не може перевищувати 30 днів. Але і такий підхід ринкового саморегулювання ряд асоціацій виробників не влаштовує. Вони наполягають на адміністративному втручанні держави. Чи буде це добре?" – пишуть журналісти.
У разі ухвалення закону умови взаємодії торговців з постачальниками та виробниками втратять гнучкість: нові товари та бренди не зможуть заходити до мереж на лояльних стартових умовах, закон штучно встановить єдині умови для малого локального постачальника та великого національного або міжнародного виробника. Зрештою, закон не може врахувати особливості бізнес-моделей операторів ринку та динамічні зміни їхнього операційного середовища.
"Саме завдяки гнучкості відносин у системі "торговець – виробник – постачальник" Україна пройшла найгострішу фазу війни та зимових блекаутів без дефіциту продуктів, полиці були забезпечені достатньою кількістю товарів", – підкреслюють журналісти. Вони також попереджають, що адміністративне чи законодавче втручання держави спричинить хаос, дефіцит продуктів і появу чорного ринку з неконтрольованими цінами.
Саме тому для врахування інтересів покупців і вітчизняних виробників на період воєнного часу представники найбільших роздрібних торговельних мереж України, серед яких "Сільпо", "Ашан", Novus, "АТБ", Varus і "Коло", зафіксували галузевий стандарт: меморандум встановлює терміни розрахунків із постачальниками базових харчів вітчизняного виробництва не більш як 30 календарних днів. Це свідчить про готовність мереж брати додаткові зобов’язання для підтримки економіки держави та продовольчої безпеки, а також про переляд умов співпраці з постачальниками під час складного воєнного періоду в країні. Голова Комітету парламенту з питань фінансів Данило Гетманцев вітає саморегулювання в галузі та компроміс без регуляторного втручання держави.
Натомість асоціації виробників невдоволені та вимагають ухвалення спеціального закону. Наприклад, об’єднання "Укрхарчопром" вважає, що регулювання має поширюватися не лише на базові продукти, а навіть на ті, без яких голод людям не загрожує. Таких проєктів законів у парламенті вже наклоновано пів десятка, і кожен не відповідає європейським нормам. Крім того, асоціації виробників скаржаться на ритейлерів, що ті не зверталися до асоціацій під час розробки документа.
На це ритейлери закономірно відповідають: не всі декілька тисяч виробників – постачальників мереж є членами асоціацій, тому укладення меморандуму між асоціаціями чи об’єднаннями стало б штучним бар’єром для компаній, котрі не входять до їхнього складу.
До того ж, жодна з асоціацій виробників не взяла на себе зобов’язань стримувати ціни чи якось інакше стабілізувати ринок продтоварів.
"Незважаючи на поширені упередження, що саме магазини підвищують ціни, це не так, оскільки часто ритейл є стримуючою ланкою зростання цін, на що періодично скаржаться деякі постачальники (наприклад, якщо ритейл не так часто приймає підвищення цін від постачальників, як просять останні). Будь-яке поглиблення втручання держави у господарські відносини не матиме позитивного впливу ні для учасників ринку, ні для споживачів", — уточнюють в Асоціації ритейлерів.
При цьому для роздрібного ринку держава вже встановила 10%-ву роздрібну надбавку на соціальні товари, хоча протягом 2022 року відпускні ціни на продукти харчування значно підвищили саме виробники.
