Середня зарплата в Росії за підсумками третього кварталу в реальному виразі скоротилася на 0,3% рік до року.
Такі дані були представлені у звіті НДУ-ВШЕ "Коментарі про державу і бізнес", пише "Комерсант".
За останні 14 років аналогічне скорочення зарплат спостерігалося лише під час гострої фази кризи 2008-2009 років, після нього темпи зростання завжди залишалися позитивними. Як зазначено у звіті, зниження темпів зростання зарплат почалося ще у 2013 році через стагнацію та погіршення показників продуктивності праці. При цьому одночасно через стабілізацію цін на нафту скоротилися можливості випереджаючого зростання їх купівельної спроможності. Проте якийсь час процес їх скорочення компенсувався за рахунок підвищення зарплат бюджетників у відповідності з інаугураційними указами президента.
За даними за серпень, реальні темпи зростання зарплат близько нуля або негативні склалися в більшості галузей обробки, за винятком сфери виробництва нафтопродуктів, електрообладнання та шкіряних виробів. При цьому в галузях, що давно страждають від спаду (наприклад, у машинобудуванні), падіння зарплат у реальному виразіі досягла вже 3-4% рік до року. Аналогічна картина спостерігається й у інших галузях реального сектору - видобутку корисних копалин, у будівництві та інфраструктурі.
Читайте такожЄвро в Росії уперше в історії піднявся вище 54 рублівЯк вказують експерти НДУ-ВШЕ, у 2015 році реальне падіння зарплат становитиме до 1,9%, оскільки ні підприємства, ні бюджет не матимуть можливості швидко підвищувати їх в умовах зростання фінансових обмежень. Запланована на 2015 рік індексація зарплат у бюджетній сфері становитиме 5,5%, що нижче як поточної, так і прогнозованої інфляції, котра зростає на тлі збереження торгових санкцій та продовження девальвації рубля.
Активніше вивільнення працівників в умовах рецесії буде сприяти посиленню конкуренції на ринку праці, що також дозволить роботодавцям "притримувати" зарплати. У короткостроковій перспективі це призведе до скорочення реальних доходів населення, зниження споживчого попиту і погіршення структури споживання. Останній фактор буде посилено за рахунок адміністративного обмеження конкуренції на окремих ринках - крім санкційних продуктів воно, наприклад, поширюється на ринок ліків.
