Україна майже зникла із заголовків преси. Анексія Криму армією Росії п’ять років тому тепер сприймається міжнародною спільнотою як важка реальність.
Російські бойовики досі утримують два великих міста на сході. Але, як зауважив експерт Центру європейських реформ Аян Бонд, Україна не розпалася. Економіка змогла піднятися з глибокої кризи, яка почалася в 2014 році. І були зроблені деякі кроки для приборкання корупції. Але ситуація далека від стабільності. І для байдужості в Україні місця немає, пише Financial Times.
Президентські вибори, заплановані на кінець березня, можуть принести результат, який перекреслить всі досягнення і призведе до неочікуваного зсуву на європейському ринку газу. Видання зауважує, що згідно з останніми опитуваннями, чинний президент Петро Порошенко і екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко відстають у популярності від комедійного актора Володимира Зеленського. Всього ж у виборах бере участь більше 40 кандидатів. І все буде залежати від того, хто вийде у фінальний тур.
Financial Times зауважує, що популярність Зеленського опирається більше на те, що він – нове обличчя в політиці, а не на якісь нові ідеї чи політичні підходи. Порошенко ж має позитивні показники в економіці, але він не зміг добитися кінця війни з Росією. Тож є запит на зміни. Тимошенко ще минулого року очолювала рейтинги. Тепер її показники погіршилися. Однак, вона все ще може перемогти на виборах, попри складне минуле, яке включає зловживання повноваженнями. Вона також виступає проти багатьох ключових реформ, запропонованих МВФ і ЄС для просування прозорості і скорочення корупції.
Читайте такожFinancial Times: Не так страшні вибори в Україні, як кандидати
Захід не демонструє активної підтримки Порошенка, попри те, що за його президенства вдалося відбити посягання Росії на незалежність України. Це може означати, що і США, і Європа готові змиритися з перемогою Тимошенко. Ані Дональд Трамп, ані Держсекретар Майк Помпео не зустрічалися з Порошенком перед виборами. Україна, схоже, не дуже хвилює Вашингтон. Видання нагадує, що США і ЄС запровадили численні санкції проти Росії. Але мало які з них були дійсно втілені. Відтік сотень тисяч українців за останні п’ять років може бути сигналом про те, що вони відчули сигнал про байдужість до їхньої країни.
Зважаючи на відсутність західного занепокоєння, шанси того, що Україна знову опиниться у російській сфері впливу, досить високі. І це підвищує можливість того, що одне з головних припущень про європейських ринок газу доведе свою помилковість.
Видання нагадує, що до кінця року буде завершена побудова нового російського газопроводу «Північний потік-2», через який Москва збирається щороку перекачувати в Європу до 55 мільярдів кубометрів газу. Очікується, що після запуску нової «труби» існуючі маршрути транзиту російського газу, які пролягають через Україну, будуть закриті. В результаті Київ втратить близько трьох мільярдів доларів доходу на рік.
Але реальний результат може бути цілком іншим. З появою нового президента в Києві Москва може вирішити зберегти потік газу через ГТС «Дружба», який веде в Центральну Європу, а також наростити експорт через «Північний потік-2». Так Тимошенко змогла б виконати свою обіцянку скоротити ціни на газ для українських споживачів. У свою чергу, «Газпром» таким чином зможе придушити всіх конкурентів, а також відбити європейський апетит налагодити альтернативний імпорт скрапленого газу зі США чи інших країн. Володимир Путін, який добре розуміється на економіці енергетичного ринку, зможе гарантувати зростання російської частки на європейському ринку.
Читайте такожRzeczpospolita: Демократія України переходить на новий етап розвитку
Зближення України з Росією, звісно, буде мати ширші наслідки, які виходять за межі енергетики. Для Москви це буде також поверненням Києва «на його законне місце» в якості сателіта. Інші країни, які подібно до України затиснені між Заходом і Сходом: від Балтії до Балкан – здригнуться від усвідомлення, що ані Європа, ані США не хочуть вступати в серйозне протистояння проти російської агресії.
Але оскільки на енергетичних ринках відбудеться зсув від дефіциту до перенасищеня, зміниться і баланс сил. Російська гостра залежність від експорту нафти і газу стане ще більшою. За 20 років правління Путіна у Росії на гроші, отримані від продажу енергоносіїв, припадає 44% бюджету країни.
Будучи найбільшим покупцем, Європа зможе вимагати від Росії прийняти верховенство закону і змиритися з незалежністю всіх своїх сусідів, відмовившись від втручання у їхні справи. Замість політики відступу, пасивності і байдужості до результату виборів в України Європа і міжнародна спільнота включно з МВФ й іншими фондами повинні використати цьогорічну виборчу кампанію для просування більших реформ і прозорості.
