Підпишіться на нас в Google
Науковці виявили мікроскопічні частинки золота всередині хвої ялин, що ростуть над покладами дорогоцінного металу на півночі Фінляндії. Як пише видання Futura, це відкриття може допомогти розробити новий спосіб пошуку прихованих родовищ корисних копалин без необхідності проводити масштабні геологічні дослідження.
Дослідження провели фахівці Університету Оулу та Геологічної служби Фінляндії. Вони припустили, що розчинені сполуки золота з глибини землі потрапляють у ґрунтові води, а звідти через коріння та судинну систему рослин – у хвою. Там мікроорганізми можуть сприяти перетворенню розчиненого металу на тверді наночастинки. Цей процес називають біомінералізацією.
Для перевірки гіпотези дослідники зібрали 138 зразків хвої з 23 ялин європейських (Picea abies), які росли над родовищем Ісокуотко поблизу золотого рудника Кіттіля. Лабораторний аналіз за допомогою електронної мікроскопії та генетичного секвенування бактерій показав, що наночастинки золота присутні у зразках лише чотирьох дерев – це 17,4% дослідженої вибірки.
Особливу увагу вчені звернули на те, що частинки металу розташовувалися між клітинами тканини хвої та були оточені бактеріями, які формували своєрідну захисну біоплівку. Загалом дослідники ідентифікували 998 родів бактерій, а машинне навчання допомогло визначити 18 таксонів, пов'язаних із наявністю золота.
Водночас автори наголошують, що виявлений зв'язок між бактеріями та золотом поки не доводить, що саме мікроорганізми спричиняють утворення частинок. "Наночастинки мають розмір приблизно в одну мільйонну міліметра, тому їх надто мало й вони надто дрібні, щоб видобувати їх із комерційною вигодою", – зазначають дослідники.
Натомість практичне значення відкриття може полягати у вдосконаленні геологорозвідки. Якщо певні бактеріальні спільноти справді регулярно супроводжують приховані поклади золота, аналіз хвої та інших рослинних тканин допоможе виявляти перспективні ділянки без масштабного відбору проб ґрунту й гірських порід.
Однак перед застосуванням такого методу на практиці його необхідно перевірити в різних регіонах, кліматичних умовах і типах родовищ.
Більше наукових цікавинок
Як писав УНІАН, румунські науковці на основі 937 історичних джерел встановили, що у XVII столітті Східна Європа пережила щонайменше 55 надзвичайно суворих зим, більшість із яких припала на період після 1645 року. Холодний клімат спричиняв неврожаї, голод, високі ціни на продукти та часті епідемії чуми.
Також ми розповідали, що науковці пояснили природу "ілюзії примарного маяка" - оптичного ефекту, через який людям здається, що джерело світла розташоване далеко в морі, хоча справжній маяк знаходиться позаду них на суші.
