Підпишіться на нас в Google
Росія може спробувати розширити війну на територію інших європейських держав, зокрема країн Балтії. Одним із можливих сценаріїв є напад на Латвію, Литву або Естонію. Про це заявив військовий аналітик, офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров в ефірі "Українського радіо", коментуючи погрози голови РФ Володимира Путіна щодо можливої війни з Європою до 2030 року.
За словами експерта, у Росії сформувалася частина еліт, яка отримує прибутки від війни, тому зацікавлена в її продовженні. Розширення бойових дій може розглядатися цими силами як можливість збільшити власні заробітки.
"Саме ці люди й диктують інтереси Кремля. Їм потрібна постійна війна. Масштабування війни – це окрема історія. Одна річ – війна з Україною, зовсім інша – війна, наприклад, із країнами Балтії або Фінляндією. Збільшення масштабів війни вони сприймають як збільшення власних заробітків. Тож така ситуація можлива. Зокрема, є певна ймовірність загрози для країн Балтії", - сказав Крамаров.
Він нагадав про події 1940 року, коли після поділу Польщі Радянський Союз окупував Литву, Латвію та Естонію.
"Зараз Росія ще не досягла своєї мети в Україні, але може спробувати атакувати НАТО в контексті окупації країн Балтії. Якщо подивимося на медіаресурси, то побачимо, що останнім часом у країнах Балтії дуже активізувалися проросійські політичні сили та агітатори. Зокрема, це стосується YouTube та Instagram", - вважає експерт.
Водночас напад на Фінляндію, на його думку, був би для Москви ризикованим кроком.
"Вони ж дуже люблять історію, а перший напад на Фінляндію закінчився для них, м’яко кажучи, дуже погано (мається на увазі війна СРСР проти Фінляндії, яка тривала з 30 листопада 1939 року по 13 березня 1940 року. Та війна стала наслідком узгодження розподілу сфер впливу у Східній Європі за таємними протоколами до пакту про ненапад між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР 23 серпня 1939 року. На відміну від Литви, Латвії, Естонії, СРСР не вдалося взяти Фінляндію під повний контроль. А от напад на країни Балтії – Латвію, Литву та Естонію – цілком може стати одним із можливих сценаріїв", - зауважив Крамаров.
Окремо аналітик наголосив, що європейські держави поки не готові до ведення сучасної війни в умовах, подібних до українського фронту.
"Європі потрібно передусім схаменутися й нарешті зрозуміти реальність війни, яка може прийти на її територію. І тут є величезна проблема: ми надаємо європейцям усі дані, показуємо, що таке сучасна війна. Єдині дві армії у світі, які здатні вести сучасну війну в реальних умовах, – це армії України та Росії. Ні Європа, ні НАТО, ні Китай наразі не здатні вести таку війну. Це можуть робити лише Україна та Росія", – заявив він.
За словами експерта, Європі необхідно посилити підготовку оборони та врахувати досвід українсько-російської війни. Одним із сигналів поступової зміни позиції є перекидання частини німецьких військ до Естонії.
"Щодо готовності Європи вести таку війну, то зараз вона не готова, хоча ми пояснюємо, що до цього потрібно готуватися. Наприклад, перекидання частини німецьких військ до Естонії – це свідчення того, що Європа поступово починає відкривати очі на реальну проблему, яка перед нею постала. Ніхто не хоче зрозуміти простого факту: якби Київ упав за три дні, то за тиждень могла б упасти Варшава", - резюмував Крамаров.
Заява Путіна щодо можливої війни з Європою
Як повідомляв УНІАН, російський диктатор Володимир Путін заявив, що багато хто в Європі готується до війни з Росією до 2030 року. Росія готова, але війни не хоче.
Очільник Кремля додав, що Захід не досяг своєї мети "нанести РФ стратегічну поразку". Окрім цього, Путін вказав, що в РФ "добре пам’ятають уроки Першої та Другої світових воєн і роблять усе, щоб нічого подібного не сталося".
Окремо президент РФ прокоментував свою телефонну розмову з президентом Фінляндії та прем'єр-міністром Норвегії. Він заявив, що розмова відбувалася з їхньої ініціативи.
Лідери Фінляндії та Норвегії наголосили, що не представляють Європейський Союз як організацію, а телефонують "як представники держави".
Путін заявив, що вважає правильним телефонний дзвінок президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре, попри критику в їхній бік в Європі.
Очільник Кремля стверджує, що Росія не хоче, щоб у Балтійському морі склалася така сама ситуація, як в Ормузькій протоці та Перській затоці. При цьому, Путін додав, що РФ готова відповісти на будь-який виклик в Балтійському морі.
