Люди, які соціально активні і не схильні до негативних наслідків стресу, мають найнижчу вірогідність розвитку недоумства. Шестирічне дослідження Каролінського інституту охопило 506 здорових літніх людей, у 144 з яких протягом цього часу розвинулося недоумство. Фахівці розглянули спосіб життя учасників огляду, їх психічне і фізичне здоров`я і особові риси. Виявилось, що люди із спокійним, урівноваженим характером і з активним соціальним життям були на 50% захищені від недоумства. На противагу, мозок емоційно нестійких і нервових людей найшвидше втрачав пізнавальні навики. Терапевти стверджують, що товариські та оптимістичні екстраверти з найменшою вірогідністю страждатимуть від недоумства в старечому віці.
Шведські неврологи визначили, що різноманітність соціальних зв`язків, наявність друзів і часте спілкування з ними, регулярна участь в різних організаційних і розважальних заходах, а також психо-емоційна стійкість до негативних подій в житті позитивно позначалися на роботі мозку і найкраще запобігали інтелектуальним розладам. Учені говорять, що хронічний неспокій, нервозність і відсутність будь-якої соціальної діяльності в житті негативно впливає на частини головного мозку - такі, як гіпокамп, відповідальний за пам`ять, просторову орієнтацію і формування емоцій. На відміну від генетичних чинників, спосіб життя можна змінити і контролювати, тому результати дослідження пропонують альтернативні шляхи захисту розумових здібностей, вважають лікарі.
