Астрономи виявили у космосі те, чого не повинно було бути, враховуючи традиційну фізику зірок, проте це було там. Таке астрономічне явище змусило вчених переоцінити деякі з найосновніших переконань про загибель надзвичайно великих зірок та долі цих обʼєктів в останні хвилини їхнього існування, коли вони стикаються з найзагадковішими обʼєктами у Всесвіті, пише Econews.
"Складні системи виявлення, що використовуються NASA на основі алгоритмів штучного інтелекту, виявили аномальну наднову (зоря, що вибухає й через це раптово й дуже сильно збільшує свою яскравість - УНІАН) під назвою SN 2023zkd, яка знаходиться на відстані близько 730 мільйонів світлових років від Землі. Автоматизована система спостереження Zwicky Transient Facility виявила цей незвичайний вибух через кілька годин після того, як він стався, що дозволило швидко провести подальші спостереження за допомогою різних телескопів по всьому світу", - зауважили у матеріалі.
Наднова мала дивні візерунки яскравості у вигляді двох піків
Зазначається, що SN 2023zkd виявляла дуже дивні властивості, які проявлялися у вигляді двох максимумів яскравості з періодом приблизно 240 днів та постійним випромінюванням світла впродовж чотирьох років до її відкриття.
"Це було незвично, оскільки не відповідало звичайним візерункам наднової, і створювало особливі умови для загибелі зірки. Наукова спільнота дійшла висновку, що ця наднова була спричинена взаємодією гігантської зірки з чорною дірою-супутником у подвійній системі, яка відбулася катастрофічним чином. Чим ближче були дві поверхні, зірка і чорна діра, тим сильніше гравітаційний тиск останньої діяв на першу, спричиняючи вибухову загибель першої, перш ніж вона могла бути повністю поглинена", - пояснили в Econews.
Тому такий аналіз виявив, що вибух був доказом того, що тісна взаємодія масивних зірок з чорними дірами справді може спричинити зоряні вибухи.
"Зірка протягом багатьох років поступово втрачала матерію в космос, утворюючи кільця газу і пилу, на які вплинув вибух. Початковий пік утворився, коли викид утворився на навколишньому матеріалі, а другий пік, що затримався, був спричинений взаємодією з, очевидно, товстішою дископодібною хмарою зоряних уламків", - підкреслили в публікації.
Відкриття пов'язане з теоретичними основами наднової 1930-х років
Відомо, що теоретичні розробки щодо наднової приписують Вальтеру Бааде та Фріцу Цвікі, які працювали в обсерваторії Маунт-Вілсон у 1930-х роках, коли вони відкрили новий тип катастрофічного вибуху зірки, який вони назвали надновою.
За словами вчених, астронавти вступають у той період, коли незвичайні астрономічні явища можна буде ідентифікувати автоматично, коли вони відбуваються, а не відкривати їх після того, як вони відбулися.
"Ця здатність дозволяє вченим нарешті встановити зв'язок між життєвим циклом зірок і процесами їх загибелі, а також відкриває нові горизонти для отримання знань про космічну еволюцію", - підсумували у матеріалі.
Інші дослідження космосу
Як писав УНІАН, за межами сонячної системи блукає планета, яка розширюється вражаючими темпами. Йдеться про обʼєкт Cha 1107-7626, маса якого у 5-10 разів більша за масу Юпітера та розташована на відстані близько 630 світлових років у сузір'ї Хамелеона.
Також дослідники заявили, що на супутнику Сатурна можуть бути сприятливі для життя умови. Зокрема науковці виявили нові типи органічних речовин у крижаних гейзерах, що б'ють з Енцелада, супутника Сатурна.
