Завдяки хімічному складу селера має неабиякі лікувальні властивості: позитивно впливає на серце і судини, сприяє покращенню кровообігу, заспокійливо діє на нервову систему, нормалізує обмін речовин. У разі постійного вживання підвищується життєвий тонус, організм омолоджується, що важливо для людей похилого віку.
Це сильний сечогінний засіб, затримує відкладання солей в нирках, суглобах, посилює функцію нирок. Сік селери корисний людям, схильним до надмірного вживання солодощів, до паління, допомагає вилікувати алкоголізм (вживають свежоприготовлений сік). Сік знімає перевтому, посилює виділення і виведення шлаків з організму, сприяє очищенню крові.
Біологічна активність селери залежить від умов навколишнього середовища: клімату, родючості та хімічного складу грунту, фази розвитку, періоду доби. Гіппократ радив: при розхитаних нервах селера має бути і їжею, і ліками. Таку властивість доводить і сучасна медицина. Наявність речовин, що стимулюють залози внутрішньої секреції, має велике значення для гармонійного розвитку організму людини.
Відомо, що американці кладуть шматочок селери в коктейль, а в Японії успішно застосовують «селерові дієту» для лікування ревматизму: протягом місяця хворі харчуються селерою, приготованою за різними рецептами. А за легендою, до складу напою любові, який пили Трістан та Ізольда, входив і сік селери. Коріння і листя містять фурокумарін з протираковою активністю.
Лікарі рекомендують вживати селеру при авітамінозі, людям, схильним до діабету, при артриті й ожирінні, а також тим, хто хоче мати струнку фігуру. Але медицина попереджає: не можна вживати в їжу селеру після укусів отруйних комах і тварин, оскільки це тільки посилить дію отрути. Також він шкідливий для матерів, що годують груддю, для немовлят та вагітних жінок. В народній медицині селеру вживають для посилення статевого потягу.
В одному старовинному рукописному травнику Болгарії написано: «Якби знали чоловіки про всі властивості селери, то б засадили нею весь город». А ще ця рослина знижує і відлякує шкідників капусти.
