Щодня спина болить у майже п’яти мільйонів українців. Із часом біль переростає у хвороби: остеохондроз, сколіоз чи грижу міжхребцевих дисків. Однак лікуватися в поліклініках люди не хочуть. Настрахані розповідями про інвалідність після операцій, пацієнти йдуть до ворожок та знахарів.
— У вас лікування гриж — це бізнес, — каже Генрі Марш, 56 років, британський нейрохірург. Щороку він приїздить до столиці, щоб поділитися досвідом із вітчизняними медиками. — Ваші лікарі всім пропонують операції, не розбираються в історії хвороби.
Генрі Марш пояснює: більшості — 80% хворих — підходить консервативне лікування: таблетки, уколи, масажі. Вони розслабляють спину, знімають біль. А грижа за рік-два сама усихає. Так само, як виноград перетворюється на родзинку.
— На цьому й спекулюють знахарі та цілителі: прикладають капусту, кізяки, масажують. Це вселяє в людину віру в чудо. А насправді в більшості випадків грижа сама зникає.
Біль має віддавати в ногу, грижа шиї — у руку
Спочатку пацієнтові треба упевнитися, що в нього є грижа. Варто зробити томографічний знімок. Коли діагноз підтвердився, людина має визначитися: може вона перетерпіти біль чи ні.
— Відразу грижу не оперують. Вона має ”дозріти”, — пояснює нейрохірург. — У спині біль має віддавати в ногу, грижа шиї — у руку. Виняток — нестерпний біль. Якщо ліки не допомагають, потрібно лягати під ніж. Інакше можна збожеволіти від болю.
Друге показання для операції — параліч органів тазу та відсутнє сечовипускання. Таке буває, коли грижа перетискає нервові закінчення. Відсоток таких хворих — 20%. Тому грижі хребта в світі видаляють не часто.
— Та й ускладнень у нас значно менше, — зауважує лікар. — Лікарі оперують мікрохірургічними методами (інструменти вводять із допомогою тонкої довгої трубочки. На ній є камера, яка показує, де розташована грижа. — ”ГПУ”). Тому ризик пошкодити сусідній орган мінімальний. Ми чітко бачимо, що і де потрібно видалити.
gazeta.ua