Більшість український експертів оцінює рік президентства Віктора ЯНУКОВИЧА як зміну попереднього хаосу на жорстку систему влади, яка, одначе, не продукує якісних змін в державі.
Про це експерти сказали, відповідаючи на запитання “Політичної думки”.
Як зауважив письменники Юрій АНДРУХОВИЧ, “ці люди вже рік як командують, але все ще називають себе новою владою, хоч насправді вони з першого дня новими не були”. Він також підкреслив, що “ЯНУКОВИЧ не є вибором українців. Він є вибором суттєвої частини осіб з українським громадянством і, відповідно, з правом голосу. Вони вибирали його не задля конструктиву, а з люті, на зло іншим своїм співгромадянам. Цей вибір став формально можливим, зокрема, і через недосконалість закону. Якби закон був правильний, то кандидат, що набрав менше половини голосів від усіх, що взяли участь у голосуванні, президентом не став би”.
На переконання Ю.АНДРУХОВИЧА, президент країни повинен бути фігурою консенсусною, а не конфліктною. Він також додав, що не бачить позитивів від влади. “Це чужа мені влада, яка приносить моїй країні зло. Усі їхні кроки послідовно спрямовані на демонтаж і подальше унеможливлення тієї України, про яку завжди мріялося. Україна стрімко втрачає свої здобутки минулих років, передусім у сфері громадянських свобод і економічних перспектив. Країна падає в усіх міжнародних рейтингах і поступово перетворюється на ще одного ізгоя. Населення убожіє просто на очах. Цивілізований бізнес утікає геть, не в змозі витримувати і кримінальний, і поліційний прес одночасно”, - підкреслив письменник. Він не став прогнозувати “як довго можуть протриматися настільки бездарні зверхники”. За його словами, “з одного боку це начебто й не повинно тривати надто довго - в силу тієї ж бездарності. З іншого - критична вага допущеного ними зашкалює настільки, що в нормальній країні їх уже давно мали би скинути. Ми, виходить, усе ж ненормальні, інстинкти соціального самозбереження майже атрофовані. Тому реальні протести можуть визрівати довго і ніколи не визріти. Усе, що на разі вдалося нашому громадянському суспільству та його західним партнерам - це дещо пригальмувати владно-репресивний маховик. Диктатури, здається, не вийшло і, мабуть, уже не вийде”.
На думку письменника Андрія КУРКОВА, “ніяких яскравих результатів першого року президентства ЯНУКОВИЧА нема”. “Єдиний результат - це зміна попереднього хаосу на жорстку систему влади, яка, одначе, поки що не продукує якісних змін в державі. Продовжується боротьба за тотальний контроль над всіма гілками, включаючи судову”, - наголосив він. Письменник підкреслив, що “одночасно законсервувався конфлікт з ТИМОШЕНКО та її однопартійцями, а це означає, що політичне поле країни стало повністю сірим, бо ані влада, ані опозиція більше не викликають симпатій суспільства”. Він припустив, що “при владі ЯНУКОВИЧ може втриматись без особливих проблем, але його невідчуття реальності впливає на імідж України за кордоном. Під кінець президентства він може виявитись президентом зовсім іншої України, такої ж сірої і непомітної, як більшість українського політикуму”.
На переконання політичного аналітика Володимира ЦИБУЛЬКА, “найголовніший наслідок котрий отримали громадяни – це усвідомлення того, що твоя рідна держава є твоїм головним визискувачем, а не захисником. Це власне для соціалістично орієнтованого виборця самого ЯНУКОВИЧА, а для тих, хто ЯНУКОВИЧА не обирав, все зрозуміло й так”.
За словами експерта, за цей рік “сам ЯНУКОВИЧ здається не поспішав налаштовувати діалог з цілою країною, але усвідомлення необхідності такого діалогу все ж вряди-годи Банкова пробує демонструвати”. Він вважає, що єдине, на що “спромоглася команда ЯНУКОВИЧА в інтелектуальному сенсі – це примітивне заперечення ЮЩЕНКА”. “Модель „ЯНУКОВИЧ як механічний анти-ЮЩЕНКО" веде у безвихідь не тільки ЯНУКОВИЧА, але й країну”, - зауважив В.ЦИБУЛЬКО і додав: “Тільки з нинішнім інтелектуальним ресурсом, на котрий опирається влада, швидкого результату годі й чекати”.
При цьому В.ЦИБУЛЬКО зауважив, що “попри те, що негатив у діях влади поки що переважає, все ж можна говорити про певні здобутки, котрі можуть бути передвісниками майбутніх переможних сценаріїв”. “Найперше – влада стала більш прогнозованою, почався процес зближення слова і дії, адже розрив між словами і діями попередньої команди на Банковій став фактично фактором політичної смерті тієї команди. Друге – фактор економічного націоналізму, по суті, формує надію й на повернення влади до ідеологічних рамок попередніх президентських команд. А основою дій попередніх президентів все ж була ставка на українську ідентичність як основний рушій реформ. Третє – навіть починаючи реформи фактично наосліп, без заверненого плану дій, влада змушена буде ще більш озиратися на міжнародну практику реформ, та опиратися на прогнозовані фінансові ринки, відповідно реформуючи і законодавство та держаний апарат. Четверте – участь в інтегральних проектах, як то Євро-2012, заявка на Зимову Олімпіаду 2022, аверс Одеса-Броди, термінал скрапленого газу (Нацпроекти) перекидання венесуельської нафти до Білорусі, тотальна інформатизація освіти (Нацпроекти) та інші – це фактично формування заявки на регіональне лідерство, що робить євроінтеграційні зусилля фактично незворотніми. П’яте – конституційний процес”, - сказав В.ЦИБУЛЬКО.
На жаль, зауважив аналітик, “замість наполегливості у тому, щоб закріпитися як мінімум на два президентських терміни, владна команда не запропонувала суспільству такої ж рвійності у впорядкуванні держави”. Держава, за словами В.ЦИБУЛЬКА, “в руках ЯНУКОВИЧА виглядає як інструмент наживи невеликого кола акціонерів, а „всі хто не з ними, той проти них". Хоча в суспільстві все ще присутні певні очікування, але повсякденна практика влади переконує навіть найзазомбованішого виборця біло-блакитних у тому, що держави з подібними політичними практиками живуть не довго”.
Експерт зауважив, що склалося враження, що зараз влада через тиск на опозицію просто заповнює тактичну паузу, заявивши про реформи і не до кінця розуміючи їх обсяг і часові межі.
“Стосовно оцінок Заходу, то хай би Захід дав сам собі звіт про те, що президентство ЯНУКОВИЧА стало наслідком не зовсім послідовної політики щодо України ЮЩЕНКА також”, - вважає В.ЦИБУЛЬКО. Він переконаний, що “ЯНУКОВИЧ не помилка українців, і просту балаканину про його президентство як помилку варто припиняти. Перемога ЯНУКОВИЧА якраз є свідченням демократизації країни. В таких економічних умовах, в котрі потрапила країна, навіть зрілий виборець в країнах зі столітньою демократією повівся точно б так як український виборець”. Експерт вважає, що “для того, щоб скорегувати українську ситуацію і зменшити внутрішню напругу дуже важливо аби український громадянин дуже чітко і однозначно розумів як перспективи країни так і її місце в світових розподілах”.
“До того ж важливо втримати від розпаду найпотужніші опозиційні сили, а ще краще мінімізувати взаємопоборювання в колах цих партій, і тут сила і досвід найпотужніших європейських партій є безальтернативним. Це й буде той обруч, котрий триматиме ззовні внутріполітичне бродіння в українській діжі”, - підкреслив В.ЦИБУЛЬКО.
