Морський термінал ”Південний” нафтопроводу ”Одеса-Броди”

Про це УНІАН повідомив генеральний директор створеної для розвитку цього проекту компанії "Сарматія" Сергій Скрипка.

Він зазначив, що Польща, як і раніше, вважає, що для реалізації проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору можна обійтися без підписання міжнародної угоди між країнами-учасницями.

"Представники Польщі повідомили, що передадуть інформацію про готовність всіх учасників проекту перейти до підготовки міжнародного угодою в польський уряд", - сказав Скрипка, зазначивши, що зустріч відбулася на рівні експертів.

Відео дня

Співрозмовник агентства повідомив, що, незважаючи на таку позицію, вважає можливим підготовку до кінця вересня заявки на дофінансування проекту Європейським союзом.

Він також сказав, що збори акціонерів "Сарматії", на яких може бути прийнято рішення про фінансування діяльності компанії та самого проекту, відбудеться, найімовірніше, в жовтні поточного року.

За його словами, пізніший термін не заважає подачі заявки на отримання дофінансування від Євросоюзу.

Водночас він підкреслив, що ЄС може виділити зарезервовані для проекту кошти тільки у разі, якщо буде документально підтверджено наявність усього фінансування проекту.

"У нас ще є час, тому що заявка в Єврокомісію буде перевірятися ще в Польщі", - сказав Скрипка.

Як повідомляв УНІАН, раніше представники міністерства економіки Польщі, відповідального за проект ЄАНТК, називали необов'язковим підписання міжнародного договору для підтримки проекту, зазначаючи, що головною є наявність постачальників і покупців каспійської нафти.

Гендиректор "Сарматії" раніше заявляв, що така позиція може призвести до втрати зарезервованого для проекту фінансування Євросоюзу.

На початку вересня стало відомо, що Польща залишила проект ЄАНТК у списку пріоритетних, з можливістю отримання дофінансування Євросоюзу в обсязі близько 125 млн євро, або 25% вартості будівництва відсутньої ділянки трубопроводу на польській території.

Раніше представники Сарматії", акціонерами якої є національні нафтотранспортні компанії з України, Польщі, Азербайджану, Грузії та Литви, повідомляли про намір залучити для цього проекту кредитні кошти, а також виділити частину власних.

Водночас представники польської влади неодноразово підкреслювали, що проект повинен бути економічно обгрунтований і реалізований виключно на комерційних умовах.