Отримання статусу кандидата на вступ до ЄС для воюючої країни – це символічне політичне рішення, яке висловлює підтримку України Європейським союзом у протистоянні рашистській агресії.
Той же президент Франції Еммануель Макрон говорив, що, якби в Україні не почалася повномасштабна війна, то так швидко Україна не отримала б статус кандидата. Іншими словами, станом на 23 лютого, таких перспектив у нас не було. Навіть коли, підписуючи з ЄС угоду про асоціацію, ми хотіли вписати в документ просто теоретичну можливість приєднання України до ЄС коли-небудь, єврочиновники нам в цьому відмовляли.
Разом з тим, ейфорія, яка накрила українське суспільство у зв'язку з отриманням статусу кандидата – це головний позитивний, хоча і миттєвий момент. Оскільки отримання такого статусу – означає підняття духу українців, відкриття перед Україною нових перспектив. В українського суспільства з'явився колосальний стимул змінюватися в кращу сторону.
Разом з тим, ейфорія, яка накрила українське суспільство у зв'язку з отриманням статусу кандидата – це головний позитивний, хоча і миттєвий момент
Другий позитивний момент – статус кандидата відкриває нам можливості додаткового фінансування для проведення реформ, щоб розпочати процес реального приєднання. Такий статус спростить отримання фінансової допомоги від ЄС. З'являться нові механізми та інструменти.
Наступний позитивний момент – додатковий стимул українським чиновникам проводити необхідні реформи, про які ЄС і США говорять нам, щонайменше, останні вісім років. На жаль, ті 144 реформи, про які рапортували попередній президент і уряд, були лише фасадними, але не змінили систему. Тепер же, з великою часткою ймовірності, на українських чиновників для проведення реформ в економіці, боротьбі з корупцією, реформи судової системи та інших, будуть чинити тиск європейські бюрократи. На жаль, без такого контролю ці реформи в Україні не рухаються.
Але є і негативні моменти. Головне, враховуючи особливості українських чиновників усіх часів, – вони представлятимуть отримання Україною статусу кандидата в ЄС як величезну перемогу (також, як це було з безвізом, з політичною асоціацією з ЄС). Це може розслабити українську владу, і вона не буде проводити реформи, а вважатиме, що мета вже досягнута. Хоча статус кандидата – тільки проміжний етап. І автори цієї перемоги не чиновники, а Збройні Сили України, які, відбиваючи російську агресію, вразили європейських чиновників настільки, що ті вирішили прискорити момент отримання Україною такого статусу.
Ще один момент, який варто пам'ятати – статус кандидата не дає ніяких гарантій, що країна в підсумку приєднається до ЄС. Найбільш наочний приклад – Туреччина. Ще в минулому столітті вона отримала статус кандидата, але досі не приєдналася. З іншого боку, на прикладі Туреччини можна простежити і позитивні моменти. На момент надання статусу кандидата вона була дуже економічно слабка. Українська економіка на момент розвалу Радянського Союзу за потенціалом була в кращій формі, ніж турецька. Але Туреччина за ці роки провела ряд структурних реформ в економіці і досягла того рівня, який дозволив Увійти У Велику двадцятку.
Ще один момент, який варто пам'ятати-статус кандидата не дає ніяких гарантій, що країна в підсумку приєднається до ЄС
Тому багато що залежить від політичних еліт. Коли вони зацікавлені, як було в Туреччині, країна досягла високих результатів. У нас же з політичною елітою проблеми. І є побоювання, що на наступних виборах вони будуть бити себе в груди і підносити новий статус України як перемогу, хоча їх роль в цьому мінімальна, а до реальних результатів потрібно провести безліч реформ.
І ще один негативний момент – величезна забюрократизованість ЄС, велика кількість чиновників і громіздка податкова система зробили економіки країн ЄС неефективними і неконкурентними, призвели до економічної стагнації. Бюрократичний апарат настільки розширився, вимоги до оподаткування, сама кількість податків зросла, і це призвело до гальмування економічного зростання. Тому, якщо нам будуть нав'язувати таку політику, це може призвести до стагнації і без того зруйнованої війною економіки України. Просто копіювати модель ЄС на даному етапі, на думку ряду провідних економістів, недоцільно.
Максим Ялі, кандидат політичних наук, професор Національного авіаційного університету, член-кореспондент Академії політичних наук України
