Facebook найняв українську групу, яка бореться з дезінформацією Росії, щоб відмічати повідомлення з обманом. Але критики кажуть, що ця перевірка фактів перетворилася в активізм.
Про це пише New York Times. Щоб краще зрозуміти складність контролю дезінформації в мережі, можна розглянути невелику групу з України StopFake, яка цим займається. Цього року Facebook найняв StopFake для боротьби з поширенням російської пропаганди й інших фальшивих новин в українському сегменті соціальної мережі. Група, як і всі інші підрядники, яких американська компанія найняла для перевірки фактів, підписала зобов'язання бути неупередженою й не зосереджувати свої перевірки "на будь-якій зі сторін". Але впродовж останніх тижнів StopFake боролася зі звинуваченнями у зв'язках з українськими правими радикалами, а також в упередженій роботі.
Читайте такожAmerican Interest: Росія веде політичну війну, і Заходу час завдати удар у відповідь
Цей епізод підняв складні питання для Facebook про те, кому він дозволяє відділяти правду від брехні. І кого можна вважати нейтральним контролером фактів в країні, в якій триває війна.
"Вони наділяють ці організації й цих людей можливістю визначати, яка інформація, точка зору і які форми комунікації законні чи незаконні. Питання в тому, чи ці люди заслуговують на нашу довіру?" - сказав голова українського відділення американської правозахисної організації Freedom House Метью Шааф.
Український сайт "Заборона" опублікував статтю цього місяця з фотографіями, на яких член групи StopFake зустрічається з людьми з націоналістичних кіл. Серед них був і музикант-радикал, який в своїх піснях заперечує Голокост. StopFake заперечує зв'язки з правими радикалами і свою упередженість. В організації назвали статтю "Заборони" частиною кампанії наклепницьких "інформаційних атак".
Редактор "Заборони" Катерина Сергацкова сказала, що поїхала з України після того, як отримала погрози вбивства. StopFake засудив погрози. У Facebook деякі критики Сергацкової безпідставно почали звинувачувати її в тому, що вона агент Кремля. Цей український епізод вказує на високі ставки, перед якими американська соціальна мережа має справу, коли бореться з дезінформацією в гарячих геополітичних точках світу.
Читайте такожТкаченко розповів, як боротиметься з російською пропагандою
Facebook критикували за те, що він не зупинив поширення фальшивок під час президентської кампанії в США у 2016 році. Після цього соціальна мережа вирішила уникнути ролі арбітра правди, створивши програму перевірки фактів третьою стороною. Програма зараз охоплює більше 50 організацій, які перевіряють факти більш ніж 40 мовами. Серед них є великі інформаційні агенції, такі як Agence France-Presse і Reuters, а також маленькі групи на зразок StopFake.
Головний редактор останньої Євген Федченко відмовився давати коментар New York Times. Іншим ЗМІ він сказав, що планує подати судовий позов, щоб захистити репутацію StopFake. В електронному листі він пояснив журналістам, що "наша команда юристів радить нам утриматися від спілкування зі ЗМІ до слухання в суді". Facebook у письмовій заяві наголосив, що всі підрядники компанії з перевірки фактів виконують "Кодекс принципів щодо чесності й неупередженості при перевірці фактів". Директор Міжнародної мережі перевірки фактів в Інституті медіа-досліджень Пойнтера Байбарс Орсек, чия організація адмініструє цей кодекс, сказав New York Times, що наразі проводиться "внутрішня оцінка" StopFake в контексті подій після публікації "Заборони". Орсек запевнив, що його організація серйозно ставиться до повідомлень про зв'язки з правими радикалами. При цьому він визнав, що неупередженості важко досягти під час збройних конфліктів на зразок того, який триває в Україні.
Читайте такожПрикордонники не пропустили в Україну росіян, які їхали до Києва з пропагандою
"Вони працюють в країні, де практично досі триває війна з Росією", - сказав Орсек про StopFake.
"Це те питання, з яким нам теж важко розібратися: як проводити неупереджену перевірку фактів, якщо танки на ваших вулицях?" - додав він.
У багатьох країн Європи виникли проблеми з правими радикальними групами. Але критики стверджують, що такі групи толеруються в Україні через те, що у них ворог з українським інтелектуальним істеблішментом - Росія. Твердження, що в України є проблеми з правими радикалами, посилюється й викривляється російською державною пропагандою, яка часто неправдиво називає українську прозахідну революцію в 2014 році "фашистським переворотом".
Смертельні бої між армією України й російськими силами тривають на сході країни. І пропаганда роками була ключовим інструментом для Кремля у його спробах стримати Україну на своїй орбіті. Дебати про ставлення до правих радикалів вийшли на передній план після того, як "Заборона" опублікувала статтю, в якій йшлося про упередженість StopFake. Серед доказів на підтвердження були фото, на яких ведучий англомовної програми StopFake про російську дезінформацію Марко Супрун зустрічається з двома українськими націоналістичними музикантами в 2017 році. Один з них - Арсеній Білодуб. Серед його пісень є композиції назвами "Герої білої раси" і "Шість мільйонів слів брехні", в якій заперечується Голокост.
Читайте такожМінкульт оприлюднив основні положення законопроекту щодо протидії дезінформації
Антон Шеховцов з Університету Відня, який досліджує праві радикальні рухи в Європі, сказав, що не вважає саму StopFake правою радикальною організацією. Однак, він зауважив, що сумнівається в неупередженості групи. В StopFake заявили, що "Заборона" використовує "фальшиву вину через асоціацію", виставляючи фото, як доказ зв'язків Супруна з радикалами.
"Він також фотографувався з рабином Яковом Блайхом. Але це не робить його членом синагоги", - зауважили в StopFake у відповідь на розміщення статті "Заборони" в мережі. Також в організації запевнили, що Супрун не бере участі в "спільному з Facebook проекті перевірки фактів".
Human Rights Watch і Комітет захисту журналістів закликав владу України розслідувати погрози на адресу Сергацкової. Українські ЗМІ включно зі StopFake підписали відкритого листа, який засуджує погрози. Українська поліція не відповіла на запити New York Times про коментар.
На сайті StopFake вказано, що за час співпраці організації з Facebook в квітні вона провела 200 перевірок повідомлень і статей російською й українською мовами. Багато перевірок не мали політичного характеру й стосувалися пандемії коронавірусу. Менша кількість перевірених повідомлень стосувалися української національної ідентичності. В основному об'єкти перевірок співпадали з проросійськими твердженнями.
Читайте такожPolitico: Світовий порядок мертвий, після коронавірусу доведеться будувати новий
В одному з випадків StopFake заперечив твердження користувачів Facebook, що більшість українців святкували 9 травня, радянський День перемоги над нацистською Німеччиною. В іншому StopFake перевірили інтерв'ю проросійського коментатора, яке було опубліковане з заголовком: "Україна - російський народ". Коли користувачі Facebook намагалися поширити цю статтю, вони бачили попередження: "Це повідомлення містить фальшиву інформацію". Якщо користувачі натискали на кнопку "Розмістити все одно", стаття позначалася сірим кольором, написом "Фальшива інформація" і посиланням на StopFake. В оригінальній сумнівній статті коментатор стверджував, що в Україні "багато російських людей". StopeFake посилається на опитування, в якому 90% українців назвали себе етнічними українцями.
Твердження, що "українці - це росіяни", часто повторюється в російській дезінформації. Про це сказала науковий співробітник Центру міжнародних досліджень Вудро Вілсона Ніна Янкович, яка нещодавно опублікувала книгу про російську пропаганду. Вона зауважила, що це точка зору, "в яку вірять також багато росіян і деякі українці". Це піднімає питання, на яке Facebook не має відповіді.
"Чи потрібно перевіряти на відповідність фактам точку зору?" - сказала Янкович.
Читайте такожВ Україні викрили мережу ботоферм, якою керували з Росії
Максим Скубенко, який очолює організацію VoxCeck, яка теж стала партнером Facebook в перевірці фактів, сказав, що тримається подалі від питань національної ідентичності.
"В деяких випадках неможливо перевірити це на основі фактів. Тому потрібно писати, що це ваша особиста точка зору", - пояснив він.
За словами філософа і редактора журналу Ukraine World Володимира Єрмоленка, StopFake, як і багато українців, "намагаються знайти компроміс між ліберальними й патріотичними цінностями". Для цього StopFake намагається зламати давню історію російської пропаганди в Україні.
"Це демонтаж міфів на додачу до перевірок фактів", - пояснив він.
