
Астрономи дослідили далеку радіогалактику TGSS J1530+1049, світло від якої подорожувало до Землі понад 12 мільярдів років. Проведені спостереження дозволили вивчити структуру її активного ядра та середовища, що його оточує, пише raketa.hu.
Досліджувана радіогалактика, як зазначається, існувала в епоху, коли вік Всесвіту становив лише близько півтора мільярда років, тобто трохи більш ніж одну десяту від його нинішнього віку.
Для спостереження за радіовипромінюванням галактики астрономи використали надчутливу Європейську мережу VLBI та систему радіотелескопів MERLIN в Англії. Завдяки високій роздільній здатності знімків учені визначили форму й розташування структур навколо активного ядра в центрі галактики – гігантських викидів (лопатей) та компактних гарячих плям.
Ці результати зіставили з інфрачервоними даними космічного телескопа "Джеймс Вебб", за допомогою яких склали карту іонізованого газу навколо галактики. Поєднання обох спостережень дало цілісну картину швидкого розвитку молодого активного ядра та його складного космічного оточення.
Що виявили науковці
Радіозображення високої роздільної здатності показали, що діаметр TGSS J1530+1049 становить лише близько 17 тисяч світлових років. Така відносно невелика структура свідчить про те, що активне ядро галактики є ще молодим у космічних масштабах.
Дослідники відносять її до так званих симетричних об’єктів середнього розміру, які вважаються попередниками радіогалактик, що згодом виростають до гігантських масштабів.
Навколишнє середовище молодої радіогалактики має надзвичайно складну й динамічну структуру. Зафіксовані рухи газу свідчать, що викиди речовини з чорної діри (радіострумені) безпосередньо взаємодіють із навколишніми газовими хмарами. Крім того, на порівняно невеликій відстані – усього кілька десятків тисяч світлових років – зосереджено ще кілька масивних галактик. У них активно утворюються нові зорі, і з часом ці галактики, ймовірно, зіллються в одну велику систему.
Нині відомо вкрай мало таких ранніх радіогалактик. Це дослідження допомагає пояснити, як у молодому Всесвіті за такий короткий час утворилися перші надмасивні чорні діри та як вони впливали на навколишній газ і формування зірок.
Поточне дослідження, як пише видання, виявило структуру, яку можна вважати "попередницею" гігантських еліптичних галактик, що спостерігаються в близькому Всесвіті. Воно також допомагає зрозуміти, як такі великі галактики могли формуватися внаслідок поступового злиття менших галактик.
Більше новин про космос
Раніше повідомлялося, що вчені виявили у космосі потужні вітри, що знищують цілі галактики. Астрономи заявляють, ці вітри можуть пояснити, чому ранній Всесвіт усіяний "мертвими" світами, хоча вони мали б рости і вступати в період розквіту.
Також УНІАН писав про те, що телескоп виявив безпрецедентний космічний сигнал із раннього Всесвіту. Вчені спостерігали природний космічний лазер, що випромінюється з галактики, розташованої на відстані понад 8 мільярдів світлових років.