Стародавній ландшафт, прихований під Східно-антарктичним льодовиковим щитом (EAIS) протягом, як мінімум 14 млн років, був виявлений завдяки новим супутниковим даним і дослідженню радіолокаційної візуалізації.
На думку дослідників, збереження цього первозданного пейзажу свідчить про те, що EAIS залишався відносно незмінним протягом тисячоліть, проте цій стабільності тепер може загрожувати глобальне потепління, пише Iflscience.
Автори дослідження використовували супутникові дані для виявлення хвилястості поверхні льодовикового щита, що дало ключ до розуміння природи місцевості під ним. Використовуючи методи радіоехо-зондування, вони змогли отримати зображення ландшафту, покритого льодом, на площі 32 тис. кв км.
"Земля під Східно-антарктичним льодовиковим щитом менш вивчена, ніж поверхня Марса", - пояснив автор дослідження професор Стюарт Джеймісон. "І це проблема, тому що цей ландшафт контролює те, як рухається лід в Антарктиді, і те, як він може реагувати на минулі, теперішні та майбутні зміни клімату", - пояснив він.
Аналізуючи отримані дані, дослідники виділили три висічених річками гірських блоки, розділених глибокими U-образними долинами. Цілком ймовірно, що водні шляхи, що сформували цей ландшафт, текли під час і після розпаду суперконтиненту Гондвана, до того, як з'явилися перші льодовики, які допомогли зруйнувати долини на глибину близько 800 м.
"Те, що ми знаходимо - це стародавня поверхня суші, яка не була розмита льодовиковим щитом, а виглядає так, ніби вона була створена річками до того, як з'явився лід", - описав Джеймісон.
У звіті автори дослідження пояснили, що ландшафт, вік поверхні суші якого невідомий, ймовірно, був покритий льодом протягом як мінімум 14 млн років. Вчені допустили, що древній ландшафт сформувався ще 34 млн років тому, коли EAIS вперше з'явився після переходу від теплих умов до льодовикових. Однак незрозуміло, чи льодовиковий щит коли-небудь відступав досить далеко за цей період, щоб оголити і змінити три річкові долини, які лежать приблизно в 350 км від краю EAIS.
Інші наукові відкриття
Майже 2000 років тому на північному острові Нової Зеландії сталося виверження вулкана з такою силою, що вважалося, що воно торкнулося навіть земель Римської імперії, розташованих за півсвіту.
Вчені знайшли тепер шість осколків скла, що утворилися в результаті вибуху і були відкинуті на 5000 км на південь, де вони пролежали під 280-метровим шаром антарктичного льоду протягом усього цього часу.
