Тихоокеанська полярна акула (Somniosus pacificus) є однією з найбільших хижих акул у світі, проте вона залишається маловивченою через потайливу поведінку у віддалених глибоких водах. Уявіть собі здивування вчених, коли вони опустили тушу корови в Південно-Китайське море, і вісім таких особин з'явилися "на бенкет".
Вчені планували дослідити процеси, що відбуваються під час падіння туші кита на морське дно. Відомі як "падіння кита", ці події можуть підтримувати цілі спільноти глибоководних організмів протягом десятиліть, забезпечуючи концентроване джерело їжі в середовищі, яке в іншому є бідним на поживні речовини, пише IFL Science.
Щоб імітувати це, вони опустили тушу корови на глибину 1 629 метрів на континентальному схилі неподалік від острова Хайнань. Відеозапис туші, що перебувала на місці, виявив несподіваних відвідувачів у вигляді восьми тихоокеанських полярних акул. Це стало першим відомим випадком появи даного виду в цьому регіоні та надало цікаву нову інформацію.
Схоже, полярні акули – досить "ввічлива" компанія, оскільки відеозапис демонструє як їхню хижацьку поведінку, так і своєрідну поведінку "в черзі". Дослідники виявили, що акули, які перебували попереду, поступалися своїми позиціями для годування окремим особинам, що наближалися до туші ззаду в черзі.
"Така поведінка дозволяє припустити, що пріоритет годування визначається індивідуальною інтенсивністю конкуренції навіть у глибоководних середовищах, відображаючи стратегію виживання, придатну для несолітарного пошуку їжі серед тихоокеанських полярних акул", – заявив у своєму повідомленні Хань Тянь з Університету Сунь Ятсена та Південної морської науково-технічної лабораторії Гуандун у Китаї, автор дослідження, що описує отримані результати.
Крім того, команда виявила, що акули довжиною 2,7 метра або більше поводилися агресивніше під час нападу на тушу корови порівняно з меншими особинами, які частіше виявляли обережність і демонстрували усвідомлену поведінку кружляння.
"Високоагресивна поведінка акул, що спостерігається в Південно-Китайському морі, свідчить про те, що цей регіон все ще має рясні джерела їжі в глибокому морі. Але що саме це за джерела? Це питання інтригує як з точки зору розподілу тварин, так і з точки зору поведінкових досліджень", – підкреслив Тянь.
Команда також помітила поведінку втягування очей. Дослідники вважають, що це захисна адаптація для очей під час годування, оскільки у тихоокеанських полярних акул немає "третьої повіки" або миготливої перетинки, яка зустрічається у багатьох інших видів тварин, таких як коти та рептилії.
Кадри також показали, що деякі акули були носіями паразитів у вигляді копепод, хоча їх не вдалося ідентифікувати. Полярні акули є родичами гренландських акул, і відомо, що в обох видів паразити зустрічаються всередині очей. Серед інших організмів, помічених на відео, були ліпарові риби (морські слимаки) і безліч глибоководних видів бокоплавів.
Хоча полярні акули широко поширені та задокументовані у водах північної частини Тихого океану від Японії до Аляски, на півдні до Нижньої Каліфорнії та навіть у жолобі Тонга, зазвичай вважається, що вони віддають перевагу холоднішим водам. Раніше цей вид випадково бачили біля Соломонових островів і Палау, що вважалося найпівденнішою точкою їхнього поширення.
Хоча бачити акул у новому районі цікаво, це змушує задуматися, чи завжди ця зона була частиною їхнього ареалу, чи це розширення, пов'язане зі зміною клімату.
"Хоча тихоокеанські полярні акули також виявлялися в глибоких водах їхнього типового ареалу поширення в північній частині Тихого океану, їхня часта поява в південно-західному регіоні Південно-Китайського моря свідчить про те, що наше розуміння цієї популяції залишається значно обмеженим", – резюмував Тянь.
Раніше УНІАН повідомляв, про що "співали" кити в 1940-х роках.
