
Бахрейн – острівна держава у Перській затоці на Близькому Сході. Саме тут списаний пасажирський авіалайнер Boeing 747 знайшов свій новий прихисток на глибині, перетворившись на оселю для риб та підводної фауни, пише Times of India.
Як розповіло Міністерство промисловості та торгівлі Бахрейну, у 2019 році 70-метрового гіганта вберегли від долі брухту. Його відбуксирували у відкрите море та дбайливо опустили на глибину 20–22 метри. Так постав перший і ключовий об'єкт унікального підводного тематичного парку Dive Bahrain.
Аби літак безпечно ліг на ґрунт, фахівці провели ретельну інженерну підготовку. Конструкцію очистили, знешкодили від потенційних забруднювачів та плавно занурили у товщу води. Сьогодні просторі відсіки фюзеляжу й технологічні отвори слугують надійним сховком для зграй риб, а поверхня крил і корпусу поступово обростає колоніями коралів та морських організмів.
Наукова спільнота схвалює такий задум. Комплексний аналіз 39 профільних досліджень засвідчив, що штучні рифи приваблюють стільки ж морських мешканців, скільки й природні екосистеми. Вирішальну роль відіграють грамотний вибір локації та безпечні матеріали.
Офіційний старт роботі парку дали 8 вересня 2019 року. Надалі експозицію планують доповнити штучними кораловими рифами, виразними скульптурами і навіть точною копією традиційного будинку торговця перлами – символічною згадкою про промисел, який століттями формував історію та культуру Бахрейну.
Водночас учені застерігають, що саме лише затоплення масивної конструкції ще не гарантує народження самобутнього рифу. Успіх проєкту визначають час, середовище та якість матеріалів – чимало подібних світових ініціатив мали надто скромний масштаб або ж не отримали достатнього часу для моніторингу, щоб робити остаточні висновки.
Влада Бахрейну розраховує, що дайвінг-парк не лише зачарує поціновувачів підводного туризму, а й послугує відкритою лабораторією для океанологів.
Німецький флот на дні моря
Раніше УНІАН писав, що у 1919 році німецькі моряки самі затопили десятки кораблів свого флоту в шотландській бухті Скапа-Флоу, аби ті не дісталися союзникам після Першої світової війни. Тоді на дно пішли 52 з 74 інтернованих суден, а операція коштувала життя дев'яти німецьким морякам. Цікаво, що через сторіччя сталь із цих кораблів виявилася особливо цінною для науки – вона не зазнала радіоактивного забруднення від ядерних випробувань.