За даними Держстату Україні за 2011 рік, середньостатистичний українець витратив на харчування 53% своїх доходів. Для порівняння, в країнах Євросоюзу, їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.
"Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніше держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині - 12%, в США всього 7%", - розповіла ТСН Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я".
В останньому рейтингу якості харчових продуктів, який нещодавно склав The Economist Intelligence Unit, Україна зайняла 44 місце, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан. Наступними в списку йшли: Ефіопія і Конго - тобто країни з дуже низьким рівнем життя.
"Середньостатистичний українець в день з'їдає близько 40 грам білка, а потрібно удвічі більше. У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби", - говорить дієтолог Анна Ковальчук.
Окремої уваги заслуговує якість продуктів харчування.
"В Україні діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але українські виробники знаходять прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", - говорить Марія Лисенко. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується і інших продуктів.
"Виробники щедро додають хімію в свою продукцію. Як ви думаєте, що потрібно додати в молоко, щоб воно місяць не скисало? А в ковбасі та сосисках думаєте - м'ясо? Там перетерті шкіра і кістки тварин", - впевнена Тетяна Г., начальник відділу з контролю за якістю продуктів торгової мережі. Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС.
Правда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку".
Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту майже в 80% випадків) покупця вводять в оману - вони замінюють інгредієнти дешевшими і далеко не завжди безпечними для здоров'я. Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках - сою, барвники і консерванти. Всього за 2011 рік фахівцями Держспоживстандарту було перевірено 200 тонн молочних продуктів. В результаті 35% товару було забраковано та знято з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м'ясопродуктів було забраковано 36%. Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.
