Здається, що з задушливого і тісного мегаполісу, потрапляєш в інший вимір. Тут час тече по-іншому - тихіше й повільніше. Це відчуття настільки реально, що перехожі самі мимоволі сповільнюються - бігти за звичкою, опустивши очі під ноги, як це зазвичай буває у величезному місті, зовсім не хочеться. Кроки, що відгукуються луною між будинків просять йти тихіше, акуратніше, уважніше. Так що мимоволі починаєш крутити головою, озираючись навколо і намагаючись зрозуміти, де ти і чи є хто поряд.
Таке майже містичне відчуття втрати реальності на сучасній Воздвиженці цілком зрозуміле. Це чи не єдине місце в Києві, де всі будівлі витримані в дусі одного часу - кінця XIX століття. І новобудови, і будинки, що збереглися з часів колишніх Гончарів-Кожум'як, не підносяться над навколишніми пагорбами, і тому не викликають різкого дисонансу з древнім простором урочища.
Абсолютно новий, «з голочки» одягнений в різнокольорові фасади район Воздвиженки в процесі активного заповнення. Ця новизна пробуджує цікавість: хто живе тут або ось-ось почне своє нове життя? І чи знайдеться тут місце для мене?
Вулиця Гончарна - квартал елітних особняків. Дивовижне місце, мабуть, для всієї України. Ті, хто тут живуть або ще тільки збираються жити, - це абсолютно інші, 100%-во європейські люди. Воздвиженка розташовує до виняткової відкритості - височенні паркани з каменю, щоб «по-елітному» відгородитися від сусідів і перехожих, не передбачені. Хочеш тут жити - дозволь собі жити серед людей.
На інших вулицях 4-5-поверхові будинки, здається, підпирають собою стародавні київські пагорби. Але між будинками і пагорбами є ще й затишні дворики, що дозволяють в прямому сенсі сховатися від міського життя під горою. Вікна квартир, що виходять у двір, буквально вбирають в себе рослинність довколишніх пагорбів, зелень зростаючих там дерев і трави.
Більшість вікон, що виходять на вулиці, прикрашені так званими французькими балконами або мають ковані кронштейни для квітів. Вгорі вулиці Воздвиженській біля однойменного готелю, будинку розцвітають чорнобривцями і петуніями. Ось вже де воістину у Києва є шанс стати містом квітів! Нехай тільки і інші будинки оживуть, подаючи ознаки життя фіранками і квітами під вікнами.
А поки кияни придивляються до Воздвиженки, намагаючись знайти асоціації з іншими містами Європи, молодь влаштовує незвичайні фотосесії на її вулицях. Хай потім друзі дивуються - вгадують, де це було знято.
Вузькі мощені дороги, стилізовані фасади вулиці Воздвиженській, химерно прикрашені цеглою будинки на Кожум'яцькій, простора та відкрита площа Мистецтв із панорамним видом на пагорби навколо урочища - це, звичайно ж, Київ. Поки малознайомий, і від того не дуже близький, але точно цікавий і вартий уваги. І з ним час знайомитися ближче!
