Таке враження, що в Україні якимось чином примудряються співіснувати дві абсолютно різні армії. Перша – та, якою захоплюється весь цивілізований світ – наші захисники та гордість. Це титани, які віддають своє здоров'я та життя за незалежність України. Друга – немов застарілий гнійний нарив, на який консервативна медицина не впливає. Мова про окремих офіцерів, чиє хабарництво та садизм (стосовно підлеглих), вводять у ступор.
Одна з огидних рис цієї корумпованої "армії" – використання військовослужбовців на роботах, які ніяк не пов'язані з бойовою підготовкою та захистом країни. Тобто, мова про своєрідну "індустрію", яка процвітала ще за часів СРСР, коли солдати батрачили на будівництві, у колгоспах, на шахтах, лісоповалах, збирали розлиту на заводах ртуть…
Мені доводилося чути про страшні речі, наприклад, про те, як у ряді регіонів Росії "строковиків" здають в оренду бізнесменам, і про якісь "армійські біржі праці", навіть продаж у рабство солдатів! Все це, за словами очевидців, мало місце не в період Середньовіччя, а буквально років 20-30 тому. Ну, і зовсім недавно, у 2021-2022 роках, подібний приклад мав місце у Татарстані. Там призовників казанської військової частини під виглядом стаціонарного лікування вивозили на присадибні ділянки посадових осіб для господарських робіт.
Тепер аналогічна дикість розкрилася і в Україні. Чого тільки вартий нещодавній приклад Закарпаття. Там один із начальників районного ТЦК та СП змусив солдатів будувати йому розкішну дачу. У цій історії показовим є те, що новоявлений "рабовласник" у погонах народився і навчався в Росії. Під час обшуку у нього вилучили одяг з емблемами СРСР та РФ, значки, кокарди, "георгіївську" стрічку та інше.
Аналогічний приклад на Одещині. Тут викрито заступника командира батальйону однієї з військових частин, який задіяв бійців для будівництва приватного маєтку. Як з'ясувалося, чотири солдати під час війни у передмісті Одеси майже рік зводили офіцеру "сирітський будиночок" на кілька поверхів.
Майор вирішив, що він – місцевий "Дон Корлеоне"
Варто зазначити, що приватні апартаменти ще й будувалися за наш з вами рахунок: доки бійці працювали "на будівельному фронті", їм нараховувалася зарплата як військовим. У результаті, держбюджету завдано збитків на понад два мільйони гривень. У цьому випадку фігурант кримінальної справи – не генерал і навіть не підполковник. Так, майор, який вирішив, що він – місцевий "Дон Корлеоне". Страшно уявити, на що здатний такий офіцер вищого чину.
Ще на Одещині командир взводу однієї з військових частин вимагав у підлеглих винагороду за короткострокову відпустку. "Такса" становила 4 тисячі гривень, а у разі відмови офіцер погрожував військовослужбовцям проблемами із проходженням служби та навіть фізичною розправою. За оперативними даними, таким чином командир "наколядував" не менше ніж 500 тисяч гривень.
Ще один цинічний приклад: керівник Запорізького обласного ТЦК та СП наближеним "до себе особам" завищував військові виплати та надавав певну допомогу представникам місцевого злочинного угруповання...
Скільки ще військових чиновників паразитують на підлеглих невідомо
Важко сказати, скільки всього в Україні розкрилося подібних фактів – офіційними каналами дізнатися реальну кількість кримінальних проваджень не вдалося. Як стверджують у Спеціалізованій прокуратурі в оборонній сфері, інформація міститься в закритому реєстрі правоохоронних органів і розголошенню не підлягає. Іншими словами – невідомо. Як і те, скільки ще військових чиновників паразитують на підлеглих та наживаються на кривавій війні.
Залишається сподіватися, що Україна, як вільна країна, яка бореться за свою незалежність, таки зробить хірургічну операцію з видалення таких ганебних "прищів". У будь-якому випадку, втрата невелика – присутність у лавах ЗСУ подібних командирів "дачного фронту" викликає великий сумнів і зовсім не наближає нашу перемогу.
Лариса Козова
