Міністерство оборони сплатило 650 млн грн авансу родинній компанії екс-нардепа Борислава Розенблата за безпілотники сумнівної якості. Ба більше, підприємство під дедлайн здало лише 1 з 55 замовлених БПЛА.
Як йдеться у розслідуванні Bihus.info, у грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 мільйонів, в межах якої передбачалася закупівля 55 безпілотних авіаційних комплексів "HAWK", та перерахувало аванс на 650 мільйонів.
Їх мала виготовити до середини серпня ТОВ "Українська авіаційна система", якою володіє у тому числі дружина екс-нардепа Борислава Розенблата, фігуранта гучної "бурштинової справи". Сам політик називав цей проект своїм "дітищем".
До 15 серпня компанія зобов'язувалася здати замовнику усі 55 комплексів, але здала тільки один. За місяць до здачі контракту виробник організував навчання для пілотів. Військові розповіли журналістам, що три чверті спроб політати не вдалися взагалі, а нормально запустити безпілотник вийшло лише в кінці. Фрагмент невдалих спроб зняли на відео.
Сам Розенблат спостерігав за запусками та переконував операторів БПЛА, що невдачі - це норма, адже їм нібито дали "навчальні борти". Екс-нардеп сказав, що до моменту завершення навчань і передачі замовлення всі недоліки виправлять.
14 серпня, за день до здачі контракту, виявилось, що готові лише чотири із 55 замовлених безпілотників. Перший під час тестового польоту злетів, однак згодом втратив картинку. Розенблат припустив, що він перегрівся. Під час другого польоту дрон злетів, однак приземлитись не зміг – йому відламало крила, з’явилась тріщина на носі. Відламані крила Розенблат пояснив "особливостями моделі", хоча у документації про таку "особливість" не йшлося.
Комісія МО відмовилась приймати ці БпЛА.
Другий комплекс не злетів, як і четвертий. Піднявся і більш-менш впорався із польотом лише третій комплекс.
Компанія-виробник переконувала, що комплекс розроблений в кооперації з іноземними партнерами і виготовляється здебільшого із імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році тодішнім міністром оборони Степаном Полтораком.
Попри висновок про вдале проходження визначального випробування, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовською компанією ТОВ "УАС" Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції. Втім, тоді Міноборони все ж підписало контракт із фірмою, до якої мав відношення нардеп.
Перші два екземпляри були виготовлені через рік. Тоді їхня ціна складала близько шести мільйонів гривень. Влітку 2019 року Міноборони замовило ще сім комплексів по тій самій ціні.
Через проблеми із комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтягнулось у часі – строки поставки спливли. Міноборони через суд намагалося змусити виробника сплатити 10 мільйонів за зрив контракту. Водночас виробник вимагав переглянути ціну БПЛА, адже після заміни комплектуючих HAWK нібито коштував значно дорожче.
Після початку повномасштабного вторгнення, через термінову потребу у БпЛА ТОВ "УАС" передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі. Негативних відгуків на них від військових не надходило, переконували в Міноборони.
Підписання з ТОВ нового контракту у Міноборони пояснили надходженням відповідного замовлення від Генштабу. Однак вартість компексів зросла удвічі – до понад 12 млн грн.
У компанії пояснили, що в цю вартість були включені і сума збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% "інтересу" департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони.
Колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічну сторону контракту, розповів журналістам, що таку додаткову угоду до старого контракту екс-нардеп нібито пропонував йому підписати. Втім, Пожидаєв нібито відмовився через великі ризики оборудки.
Водночас, як з'ясували журналісти, у контракті стоять підписи і печатки саме Пожидаєва. Сам він стверджує, що вони підроблені, а під час підписання контракту його не було в Україні.
Пожидаєв впевнений, що це зробив його партнер Борислав Розенблат для отримання цього контракту з МО. Після цього Пожидаєва звільнили, контроль над компанією було втрачено.
Журналісти показали Пожидаєву відео з випробувань нових БпАК HAWK. Він переконує, що ці безпілотники "не мають нічого спільного із тими, що їх підприємство виробляло раніше".
У Міноборони кажуть, що законтрактували той самий HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою. Фактично виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.
Олександр Лієв, колишній очільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ "УАС", у коментарі заявив, що був впевнений у тому, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії. Відповідні служби перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту до його підписання.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати тридцять комплексів, ще кількадесят – за кілька місяців. Міноборони зголосилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень.
Проте, виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ "УАС" у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами.
Інші контракти, пов'язані з Розенблатом
Нагадаємо, раніше стало відомо, що компанія "Українські авіаційні системи", частка в якій належить Жанні Розенблат - дружині екс-нардепа Борислава Розенблата, закуповує безпілотники за контрактом Міноборони у сумнівної словацької компанії, екс-власник якої проходить у справах про контрабанду, а його інша фірма колись була статистом на тендері Енергоатома.
Зараз Державне бюро розслідувань проводить слідчі дії за фактом виведення понад 300 млн грн. з суми передплати в 645 млн грн, яку зробило Міноборони за контрактом з постачання 60 безпілотників.
