Окупанти перетворили Олешки на пастку для цивільних: як виживають ті, хто залишився

Жителі окупованого міста Олешки, що розташовано всього за 9 км від Херсона, опинилися в пастці: без безпечного маршруту для виїзду, продовольства, повноцінної медичної допомоги та базових умов для життя.

Як пише "УП", проблема не обмежується нестачею їжі - після початку російської окупації та підриву Каховської ГЕС в Олешках немає електроенергії, газу та питної води, гостро бракує медикаментів.

Дороги та під'їзди до міста заміновані, а пересування небезпечне через постійні атаки безпілотників та обстріли. Через це евакуація та доставка гуманітарних вантажів практично заблоковані. 

Відео дня

Водночас, за приблизними оцінками волонтерів, у самому місті досі можуть залишатися до 1,5 тисячі людей, серед них близько 40 дітей. Ще десь 4 тисяч людей, зокрема приблизно 150 дітей, перебувають у селах громади. До повномасштабного вторгнення в усій громаді мешкало майже 40 тисяч осіб.

Їжу в місто не можуть доставити

Востаннє продовольство завозили до Олешок наприкінці травня. Тоді до міста змогли дістатися місцеві підприємці на двох комерційних автомобілях. Усі наступні спроби доставити продукти закінчилися невдало. Так, 2 червня чотири автомобілі підірвалися на мінах, унаслідок чого загинули двоє людей. До кінця літа через постійні обстріли спроби організувати новий заїзд до міста фактично втратили сенс.

"У нас у місті обстановка просто жахлива – у людей закінчилися продукти, вони варять собі супчик із травою, кидають туди портулак, лободу, щирицю. Про тварин я вже навіть не кажу, їм найгірше, а я просто ридаю і не розумію, що робити", – розповідає місцева жителька.

Улітку люди виживали переважно завдяки врожаю зі своїх городів. Виходити до лісу по гриби та ягоди, або до річки, щоб ловити рибу, більшість боїться через міни та російські дрони. Їли власні овочі та фрукти, дехто ловив голубів або фазанів, хтось готував їжу з того, що залишалося. Наприклад, борщ варили з яєць, кабачків, помідорів та зелені. Частину товарів можна було придбати або продати на невеликому стихійному ринку, який виник біля лікарні, але ціни там надзвичайно високі. Дюжина яєць коштує близько 800 гривень, картопля та цибуля – 500 гривень, кабачки – 250, помідори – 200. Перець і морква продаються по 75 гривень за штуку.

"Сусід приніс кабачки до лікарні, щоб роздати. До нього підійшов знайомий і запитав, за якою ціною. Той відповів, що роздає безкоштовно. Знайомий заплакав, подякував і сказав, що минулого разу купував по 500 рублів (265 гривень). Ось так, навіть під час блокади та голоду є ті, хто наживається на біді", – розповідає чоловік, чиї знайомі залишилися в Олешках.

Деякі жителі наважуються вирушати по продукти до села Раденськ, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Олешок. Проте такі спроби трапляються рідко. Дороги заміновані, територію атакують дрони, а людину, яка йде пішки відкритою місцевістю, легко помітити. Дорога може займати близько п'яти годин або навіть більше.

Волонтерка Ксенія Архипова, яка сама родом з Олешок та підтримує зв'язок із земляками, розповіла, що відомі численні випадки пограбування місцевих жителів росіянами. За її словами, окупанти також розбивали колони з продуктами, які прямували до міста, і забирали вантажі собі. Деякі місцеві жителі пишуть на воротах і парканах: "Продуктів немає", "Їжі немає", "Живуть старі".

"Якщо росіянам потрібно доставити 20 кілограмів дронів, боєприпасів або 20 кілограмів їжі, то що вони понесуть? Логічно, що дрони. Одні військові йшли в Олешки під час ротації 13 днів – полем, лісом, розбитими дорогами. Тому вони самі можуть сидіти голодними, без їжі. Людей обкрадають щодня. У знайомої бабусі вигребли все дочиста. Вона питає їх: "А як же я зиму переживу, що ж ти робиш?". А у відповідь їй кажуть закрити рота. Вони самі зізнаються, що їм наплювати на людей, вони прийшли заробити гроші і все", – говорить Архипова.

Перед зимою ситуація погіршується

З наближенням зими становище лише ускладнюється. Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко розповіла, що в окремих сім'ях їдять вже навіть собак.

"Ще тиждень тому я заперечувала таку інформацію, але зараз людина звідти мені це підтвердила. Їсти насправді нічого. Ситуація погіршується не просто щодня – вона погіршується щогодини... У людей є два шляхи: або померти своєю смертю від голоду, або потрапити під дрон чи артилерійський обстріл і бути розстріляними, тому що їх уб'ють", – говорить Гасаненко.

Люди, які повністю залишалися без їжі та втрачали сили, досі приходили до місцевої лікарні. Там їх намагалися годувати тим, що було. Однак, за словами волонтерів, продуктів бракує навіть у медзакладі.

Син чоловіка, який залишився в Олешках, розповідає, що в лікарні фактично сформувалися дві групи.

"Лікарня розділилася на два клани – ті, хто лояльний до російського режиму, у них є якась їжа, буває навіть м'ясо та спиртне. А в людей, яких називають любителями України, немає нічого. Старший завгосп у лікарні забрав собі все з останніх підвозів, які передавали як гуманітарну допомогу, і роздавав своїм. Людям каже, що в нього є 200 інвалідів і в першу чергу він видаватиме їм. А в результаті він торгує всім, бензин і їжу віддає кому захоче. А люди ж усе це бачать", – розповідає він.

Водночас зараз під питанням залишається навіть подальша робота лікарні. З медзакладу вже почали виганяти цивільних пацієнтів. За даними джерел, лікарня й раніше працювала вкрай обмежено, тому простіше було говорити, що вона фактично закрита. Надати повноцінну першу медичну допомогу там нічим: можна лише зупинити кровотечу. Медикаментів та антибіотиків немає, обладнання також немає. Генератор запускають раз на кілька днів, оскільки закінчується бензин.

У місті майже не працює інфраструктура

Лікарня фактично залишилася останнім форпостом міста. Інші об'єкти критичної інфраструктури – аптеки та магазини – не працюють. Швидка допомога також не виїжджає, оскільки окремі вулиці заміновані. Якщо людину все ж доставляють до лікарні, іноді для цього використовують садову тачку.

Частина місцевих жителів загинула від голоду, хвороб, унаслідок обстрілів або підірвалася на мінах. Деяких загиблих родичі ховали просто у дворах чи на городах. Частина тіл залишалася просто на вулицях.

"Зазвичай люди після травматичних ампутацій або поранень залишаються лежати на вулиці, поки їх не з'їдять собаки. Або їх просто накривають ганчіркою. І вони лежатимуть так, поки тіла не з'їдять черви", – розповідає Гасаненко.

Раніше тіла померлих зберігали в морзі, який працював на території лікарні. Після руйнування будівлі тіла довелося перенести до підвалу одного з корпусів цього ж медзакладу. Тепер він переповнений загиблими. Деякі тіла лежать там понад чотири місяці – ще з травня.

"У морзі лікарні все тече, смердить, тіла в цих чорних пакетах згнили. Але чому вони (росіяни) кажуть, що ніякі трупи самостійно ховати не можна? Тому що вони хочуть відвезти тіла на експертизу до Генічеська і видати висновок, що це ЗСУ розстрілюють людей і будинки, що люди загинули від мінно-вибухових травм, від артилерії, від обстрілів дронами. А потім передати все це в ООН. І, звичайно, в експертизі напишуть те, що потрібно. Хоча я впевнена, що ці пакети з тілами навіть не відкривають", – говорить Архипова.

Росіяни створили "живий щит"

Російські військові обстрілюють дронами головну дорогу з Олешок, водночас переконуючи місцевих, що виїхати їм нібито не дають Сили оборони України.

Військовий 34-ї окремої бригади морської піхоти пояснив, що дистанційне мінування справді існує і деякі дороги українські військові можуть мінувати, щоб перешкоджати постачанню зброї російським силам. Однак, за його словами, головний маршрут залишається вільним, щоб цивільні могли виїжджати. Військовий стверджує: росіянам просто вигідно утримувати цивільних в Олешках, оскільки вони фактично стають живим щитом.

"Їхня основна ідея полягає в тому, щоб не випускати людей із міста. Це дає окупантам можливість сховатися серед місцевого населення. Вони переодягаються в цивільний одяг, порушуючи Женевську конвенцію, і не виглядають як комбатанти. Але ми патрулюємо небо і вже розуміємо, хто як виглядає", – додає військовий.

Він не виключає, що росіяни під виглядом продуктів харчування привозять боєприпаси. За його словами, автомобіль, який нібито перевозить до міста медикаменти, продукти або пальне, може на 10–15 хвилин зникнути з поля зору українських безпілотників. Цього часу може бути достатньо, щоб залякати водія та завантажити в машину "щось".

Інакше, за словами військового, складно пояснити, звідки в повністю заблокованому місті у російських військових беруться боєприпаси та дрони.

Для мешканців окупованих Олешок та навколишніх сіл єдиним варіантом залишається евакуація на підконтрольну Україні територію. Однак наразі немає ознак того, що РФ погодиться на створення гуманітарного коридору та дозволить цивільним залишити місто. Російська пропаганда водночас поширює твердження, що саме Київ нібито винен у голоді в окупованому місті та що під час евакуації нібито можливі провокації з боку українських військових, йдеться у статті.

Російські ресурси висвітлюють гуманітарну ситуацію в Олешках вибірково та політизовано. Основні тези зводяться до того, що місцеві жителі нібито страждають через дії України.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна мала домовленості з російською стороною щодо евакуації. Допомогти з вивезенням людей із "сірої зони" мав Міжнародний комітет Червоного Хреста. За його словами, було погоджено список місцевих жителів, яких необхідно евакуювати, а також режим тиші з боку Сил оборони. Проте станом на 22 вересня Росія так і не підтвердила готовність провести евакуацію.

Ситуація в Олешках – останні новини

Нагадаємо, нардеп Сергій Козир раніше розповів, що дороги та поля навколо Олешок заміновані, через що люди не можуть звідти поїхати.  Місцеві жителі вирощують власну їжу, картоплю або щось інше для того, щоб просто вижити, а воду із батарей спускали ще минулої зими.

Вас також можуть зацікавити новини: