Багато російських ракет, які презентуються під ярликом "аналогов нєт", насправді були зроблені в СРСР. Це стосується як "Кинжалів", так і ракети з ядерним двигуном "Буревісник", якою РФ лякає світ.
Про це пише Defense Express. Зазначається, що ідея створення крилатої ракети з умовно "необмеженою" дальністю за допомогою використання ядерного двигуна – далеко не нова.
"Ще у 50-х роках у США та СРСР паралельно йшли роботи зі створення стратегічних бомбардувальників з реакторами. У Радянському союзі найбільш відомий – Ту-119, й дослідний Ту-95ЛАЛ здійснив 34 польоти з реактором на борту у 1961 році. Ідея полягала у тому, щоб поставити на літак чотири двигуни НК-14А, де у камери згорання були виведені теплообмінники реактора з рідиннометалевим носієм. Сама лабораторія здійснювала польоти з увімкненим реактором, але лише для відпрацювання біологічного захисту та перевірки його робочих режимів під час польоту", – йдеться у матеріалі.
Після цього були роботи КБ Мясіщева та КБ Антонова. Водночас "атомні" двигуни планували встановити на Ан-22 та Ан-124. Тоді роботи над НК-14А застопорились, бо йшлося про реактор на рідкому металі і потребу в потужному реакторі, який можна було встановити лише у бомбардувальник або транспортник.
"Також існували проєкти створення турбореактивних атомних двигунів, які мали працювати за закритим циклом, але у СРСР не змогли довести навіть "брудний" НК-14А, який для зменшення радіаційного забруднення мав на зльоті та посадці працювати на звичайному паливі. Й попри величезну кількість переваг, перша й найголовніша для авіації – компактність, все впирається у низьку надійність. А головна проблема: якщо металевий теплоносій охолоне – він затвердіє. І у СРСР створив лише дві одиниці військової техніки з такими реакторами – підводні човни К-27 та 705(К) "Лира", які зазнали радіоактивних аварій та були списані", – розповіли експерти.
Натомість за час існування РФ проекти з рідиннометалевим носієм мають великі проблеми з фінансуванням. З найбільш відомих – проекти типу БРЕСТ-300, який є реактором для електростанції. Перший зразок планували створити до 2029 року.
"Але існує ще одна схема ядерного двигуна для "атомольота", яка не потребує рідкого металу у якості теплообмінника – це прямоточний повітряно-реактивний двигун з ядерною силовою установкою. Взагалі "прямоточник" – це найпростіший реактивний двигун, в якому взагалі немає рухомих частин. І у випадку застосування реактора саме він нагріває до температури у понад 1000 градусів повітря у камері згорання, що утворює реактивну тягу", – кажуть спеціалісти.
Над такими двигунами активно працювали у 50-60-х роках в Америці. Тоді створили два реактори-двигуна Tory II, які тестували на практиці, чим довели їхню працездатність. Ці двигуни призначалися для для крилатої ракети наземного базування Supersonic Low Altitude Missile - SLAM зі стартовою вагою 27 540 кг. Сам реактор мав відносно невеликі розміри. У версії Tory II-C довжина становила 2,6 метра, а діаметр – 1,45 метра.
"А відповіддю на це з боку СРСР мала стати "Буря" з аналогічним двигуном. Сама "Буря" роботи над якою почались у 1954 році потребує окремого матеріалу, але можливо зупинитися на тому, що проєкт "атомольоту" на її базі отримав окреме позначення "375", а сам двигун мали розробити фахівці з ОКБ-670 під головуванням М. Бондарюка. Але створити "атомний прямоточник" у СРСР так і не змогли", – йдеться в публікації.
Проте проект Pluto у США був зачинений. До цього у СРСР закрили й роботи над "Бурею" зі звичайними двигунами. Проте, ймовірно, Путіну знову "продали" ідею часів 50-х років, без бодай якогось оновлення суті та значної різниці у технологічній реалізації. Так уже було з іншою ракетою – "Посейдоном".
Ракета "Буревісник": випробування
2 жовтня видання New York Times повідомляло, що Росія може планувати випробування експериментальної крилатої ракети з ядерним двигуном "Буревісник" або SSC-X-9 Skyfall. Місце її пуску знаходиться на арктичному узбережжі.
У Головному управлінні розвідки прокоментували це повідомлення. Так, Андрій Юсов зазначив, що росіяни регулярно готуються до випробувань "різного роду вундерваффе". За його словами, це демонстрація.
