Ілюстрація REUTERS

Для пересічного спостерігача не одразу зрозуміло, як освіта музикознавця допомогла Крісу Шафферу стати онлайн-детективом.

Аналітик працює на компанію New Knowledge заробляє на життя тим, що відстежує кампанії з поширення дезінформації на кшталт тієї, яку Росія організувала для впливу на вибори в США у 2016 році. Об офіційну назву його посади можна зламати язика – «старший аналітик обчислення дезінформації».

Про це пише Foreign Policy додаючи, що перш ніж стати борцем з пропагандою, Шаффер написав дисертацію про угорського композитора Дьордя Лігеті, який заявляв, що його музика, як і пропаганда Кремля сьогодні, містить певні елементи «неправди і напівправди». Лігеті написав низку творів, які сильно опиралися на роботи гігантів західної класики, таких як Бетховен і Моцарт. Але при цьому він наполягав, що попри це його музика абсолютно нова і авангардна. Шаффер перекодував музику угорця у «текстовий формат», а потім проаналізував її за допомогою технології природного мовлення, яку використовує штучний інтелект. Так музикознавець зміг продемонструвати, що твердження Лігеті про «оригінальність» його роботи насправді легко спростувати.

Відео дня

Читайте такожWashington Post: Україна попереджала Facebook про брехню Росії, але її проігнорували

Сьогодні ж Шаффер використовує ті ж інструменти аналізу великих даних і штучний інтелект для оцінки того, як працюють кампанії з поширення пропаганди. Працюючи з масивами даних, сформованих з повідомлень в Twitter, Facebook і статей на різних сайтах, він зміг виявити зв’язок між обліковими записами в соціальних мережах, схожі риси між повідомленнями, які вони поширюють, а також виявити їхню спільну комп’ютерну інфраструктуру. Все це дозволяє визначити мережі сторінок, які діють злагоджено для поширення потрібних історій онлайн.

Видання зазначає, що такий метод аналізу все ще на початковій стадії розробки. Він ще надто залежить від людського втручання. Приміром, інколи алгоритм виявляє повідомлення реальних людей про «імперіалізм США» і позначає їх як тролів Кремля. Але спроби Росії вплинути політику в Америці й інших країнах лежать в основі розвитку цілого напрямку електронної боротьби з дезінформацією.