Може скластися враження, що президент Білорусі Олександр Лукашенко, який обіймає свою посаду чверть століття, використав уже всі можливі аргументи, щоб переконати Росію. Він нагадував про спільне радянське минуле і про перемогу у Другій світовій війні. Розмірковував про те, що білоруси теж доклали зусиль до виявлення великих запасів російської нафти.
Лукашенко навіть стверджував, що вартість російського газу повинна бути ще дешевшою для Білорусі, тому що білоруси найбільше постраждали від катастрофи в Чорнобилі. Й через це досі не можуть використовувати забруднене дерево для опалення своїх будинків, - пише Rzeczpospolita. Влада Росії, як визнав білоруський лідер в п’ятницю, пропонує лише приєднання Білорусі в обмін на дешевші енергоносії. Вже кілька днів російські й білоруські ЗМІ розмірковують над тим, чи всі карти на стіл поклав Лукашенко. Польське видання пише, що в рукаві білоруського президента все ще є козир.
Радіолокаційна станція «Волга» розташована поблизу міста Ганцевичі в Брестській області. Росіяни будували її в пришвидшеному темпі у 90-х роках минулого століття, оскільки втратили контроль над радянською станцією в місті Скрунда у Литві, так само як і ще 5 інших таких станцій, розміщених поза межами Росії після розпаду СРСР. З «Волги» сигнал надходить безпосередньо до одного з найважливіших місць в Москві. Йдеться про центр попередження ракетних атак.
Читайте такожБілоруська влада визнала, що країна не може вийти зі сфери інтересів Росії
Станція на території Білорусі викриває ракетні загрози на відстані 5 тисяч кілометрів. З відкритих джерел можна дізнатися також, що «Волга» веде спостереження за північною частиною Атлантичного океану і Норвезьким морем. При цьому, найбільше її цікавлять підводні човни країн НАТО. Тож російська армія цінує білоруську станцію. Однак, вона не єдина в Білорусі. Менш ніж за 10 кілометрів на захід у містечку Вілейки розміщений 43-й вузол зв’язку військового флоту Росії. Сьогодні за допомогою цього об’єкту керівництво російського флоту підтримує зв’язок зі своїми атомними субмаринами в Атлантичному, Індійському й частково в Тихому океанах. За підрахунками, на вузлі постійно базуються понад 300 російських військових.
Так сталося, що в червні закінчується термін білорусько-російської угоди, укладеної в 1995 році. Це було одне з перших рішень президента Лукашенка, який безкоштовно на 25 років передав Росії в користування землі, на яких стоять згадані вище військові об’єкти.
Читайте такожWashington Post: Росія хотіла поглинути Білорусь, але тепер між ними стають США
«Росія може збудувати нові такі системи й замінити наявні. Але це буде дорого коштувати й займе якийсь час. У Москви й без того вистачає проблем», - сказав Rzeczpospolita білоруський військовий аналітик Олександр Алесін.
«Останнє, чого хотів би Лукашенко, це посваритися з російськими військовими. Так він би став для них зрадником і втратив би їхню прихильність. Події можуть піти за дуже непередбачуваним сценарієм. Тож він лишиться вірним військовим союзником Росії. Але це не означає, що Лукашенко не використає цю тему», - додав експерт.
