Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Напередодні прибуття мігрантів активісти у Філадельфії, Бостоні, Чикаго і Вашингтоні взялися за формування відповідної громадської думки. У цих містах розгорнули спеціальні виставки-реконструкції про поневіряння, через які проходять шукачі порятунку.
Так, "табір біженців" розбили поруч із Білим домом та монументом Джорджа Вашингтона: з наметами, порціями їжі для переселенців, і човнами, в яких доводилося долати море сирійським втікачам.
Як зазначається в сюжеті, тепер ці предмети – частина інтерактивної виставки, де замість біженців через випробування проходять пересічні американці. Тур триває лише 30 хвилин. За цей час відвідувачі занурені в умови, в яких біженці живуть роками. Учасники навіть долають море і платять перевізнику за надію на порятунок.
Представник "Лікарів без кордонів" Патрік Сакс розповів, що не всі, кому пощастило потрапити на човен, дістаються безпечного берега живими. У човен потрапляють понад 100 сирійських втікачів. "Ті, хто лягають на дно, майже ніколи не виживають - їх розтоптують ногами. Власник човна не гарантує нічого - ні справності судна, ні правильності маршруту", - зазначив він.
Щоб перетнути пункт пропуску, теж треба заплатити. Потім фільтраційний пункт, де у біженців вперше з'являється їжа - маленькі порції рису, макаронів або галет і два літри води на день.
Єдине місце, де екскурсанти не платять, - польовий шпиталь. У ньому є трохи необхідних медикаментів, два ліжка з дірками і відрами під ними, адже більшість втікачів страждають від діареї.
Люди на такій виставці можуть не тільки краще зрозуміти, як живеться біженцям, але й яку неймовірну роботу здійснюють гуманітарні організації.
За останні 6 років кількість біженців у світі зросла на 20 мільйонів людей. Фахівці з гуманітарних організацій діляться сумною статистикою: всі, хто тікає зі своїх домівок, сподіваються, що повернуться додому за кілька місяців. Насправді ж в таборах для біженців подекуди виростають 2-3 покоління.
