Підпишіться на нас в Google
Китайська армія дедалі активніше впроваджує штучний інтелект у військове управління, однак паралельно втрачає досвідчених командирів, яких сама ж офіційно називає незамінними. Про цю суперечність у статті для видання War on the Rocks пише професор міжнародних відносин університету Аояма (Японія) Джехван Лім.
Автор зазначає, що протягом останніх років газета Народно-визвольної армії Китаю регулярно наголошувала: штучний інтелект може аналізувати дані, формувати варіанти рішень і скорочувати час між отриманням інформації та дією, але остаточне рішення має залишатися за людиною. За даними дослідження Ліма, кількість публікацій, у яких прямо підтверджувалося право командира ухвалювати фінальне рішення, зросла з 45 у 2018 році до 153 у 2025-му.
Водночас китайське військове керівництво переживає масштабні кадрові чистки. 24 січня 2026 року Міністерство оборони КНР повідомило про розслідування щодо заступника голови Центральної військової комісії Чжан Юся та начальника Об'єднаного штабу Лю Чженьлі. За словами автора, після їхнього усунення серед шести членів комісії, призначених Сі Цзіньпіном у 2022 році, залишилися лише двоє – сам китайський лідер і Чжан Шенмін, який має досвід роботи у військовій інспекції, але не командував військами в польових умовах.
"Народно-визвольна армія наполягає на незамінності досвідчених командирів саме в той момент, коли їх у неї стає дедалі менше", – зазначає Лім.
Він наголошує, що проблема виходить за межі Центральної військової комісії. Після усунення Мяо Хуа наприкінці 2025 року Політичний робочий департамент залишився під керівництвом заступника. У низці військових округів посади, які зазвичай займають генерали вищого рангу, тепер обіймають генерал-лейтенанти. За однією з наведених у матеріалі оцінок, постійно укомплектовано лише близько п'ятої частини ключових посад у китайській армії.
На цьому тлі Пекін прискорює розвиток військового штучного інтелекту. Автор посилається на дослідження, опубліковане у Foreign Affairs у березні 2026 року, згідно з яким китайські військові вже активно випробовують ШІ для наведення зброї, кібероперацій, стеження під водою та ухвалення рішень. Одне з припущень дослідників полягає в тому, що керівництво КНР може розглядати ШІ як спосіб компенсувати слабкість і недостатній досвід частини офіцерського корпусу.
Проте, як розповідає Лім, саме військова преса Китаю не підтримує ідею повної заміни командирів машинами. У публікаціях ШІ розглядається передусім як інструмент обробки інформації та підготовки варіантів, тоді як відповідальність за рішення залишається за людиною.
Окремою проблемою є якість даних, на яких працюватимуть такі системи. Автор вказує, що китайська військова преса багато пише про ризики викривлених, неповних або сфальсифікованих даних. Водночас вона практично не пов'язує ці ризики з політичними чистками, які можуть стимулювати командирів приховувати реальний стан справ.
"Чим жорсткіший політичний контроль, який робить чесну звітність небезпечною, тим біднішими стають дані, від яких залежить військовий ШІ", – пише автор.
За його словами, це створює замкнене коло: офіцери, побоюючись покарання, можуть завищувати показники готовності підрозділів, а штучний інтелект, який має компенсувати помилки людей, отримуватиме спотворену інформацію. У підсумку технологія не обов'язково усуне проблему, а може лише надати помилковим даним вигляду автоматично підтвердженої оцінки.
"ШІ може зрештою стати ставкою Сі Цзіньпіна: парі на те, що технології зможуть компенсувати інституційну шкоду, завдану його власною системою політичного контролю", – підсумовує Лім.
Китайська загроза
Як писав УНІАН, авантюрна війна Дональда Трампа з Іраном суттєво виснажила запаси американських ракет, що послабило обороноздатність США та відкрило потенційне "вікно можливостей" для Китаю щодо Тайваню. Цей період нестачі озброєнь може стати найсерйознішим наслідком кризи, адже він підриває здатність США стримувати Китай.
Також ми розповідали, що Китай активно переймає від Росії сучасні військові знання, технології та бойовий досвід, здобутий у війні проти України. З 2024 року китайські військові тренуються на полігонах РФ, вивчаючи використання дронів, бої в міських умовах та інші тактики. Посилення такої співпраці може дати Китаю перевагу у можливому конфлікті навколо Тайваню.
