Геополітична напруженість у відносинах між Пекіном та Вашингтоном має багато спільного із "холодною війною" СРСР та США. Але цього разу саме Америка може стати тим, хто зрештою програє.
Таку думку на сторінках Bloomberg висловив колумніст, старший науковий співробітник Інституту Гувера при Стенфордському університеті Найл Фергюсон.
Він проводить паралель між візитом радянського генсека Леоніда Брєжнєва до США в 1973 році та візитом в Америку китайського лідера Сі Цзіньпіна минулого тижня. Саміт 1973 року став важливим етапом так званої "розрядки", яка дала час Америці оговтатися від геополітичних катастроф 1960-х - початку 70-х років, як от поразка у В’єтнамській війні.
Але візит Сі минулого тижня, на відміну від брежнєвського, не приніс жодних вагомих домовленостей, на кшталт договору про скорочення ядерних озброєнь та врегулювання конфлікту на Близькому Сході.
"Таким чином, саміт залишив Другу холодну війну практично там, де її застав. Це була розрядка напруги. Якщо розрядка — це здебільшого виграш часу, на чиєму боці час у Другій холодній війні?" – запитує Фергюсон.
Він констатує, що після кількох десятиліть швидкого економічного зростання Китай знову почав економічно відставати від США. Країна зіткнулася з демографічною кризою та вперлася в "стелю" своєї економічної моделі, заснованої на великих інвестиціях в основний капітал.
Але Китай вже став головною майстернею світу і здатен виробляти все, що йому потрібно. Наприклад, лише кораблів Китай зараз будує 46% від загальносвітового обсягу. Великі американські корпорації, як от Apple, вкрай залежні від своїх виробничих потужностей в Китаї.
"Тим часом самі США при ближчому розгляді все більше й більше схожі на "пізню Радянську Америку". (...) Уряд США щоквартально випускає боргові зобов’язання на суму 776 мільярдів доларів США, щоб фінансувати дефіцит бюджету, який становить близько 7% ВВП — шокуюче число в умовах майже повної зайнятості", – зазначає колумніст.
Також він проводить інші паралелі з пізнім СРСР. Наприклад, сучасні США перетворилися на геронтократію: чинному президенту – 81 рік, його головний конкурент на президентських виборах Дональд Трамп у червні відзначив своє 77-річчя. Середній вік сенаторів – 64 роки.
Також колумніст бачить певну схожість між Кубинською кризою Холодної війни та нинішнім протистоянням довкола Тайваню. Фергюсон припускає, що Китай може вчинити так само, як колись вчинила Америка – замість прямого вторгнення на острів розпочати його морську й повітряну блокаду. І саме Захід постраждає від блокади найбільше, адже критично залежить від виробництва напівпровідників, зосередженого саме на Тайвані.
"У холодній війні є два шляхи програшу. Один – внутрішній колапс. Інша – ви стаєте схожими на свого ворога", – пише Фергюсон, вказуючи також на ще одну тривожну тенденцию, як Китай, і Захід, кожен через свої причини, сходяться з різних напрямків до однієї спільної точки, де вони перетворюються на "тоталітарні системи техно-адміністративного управління".
Протистояння Китаю і США – останні новини
Як писав УНІАН, минулого тижня Сі Цзіньпін відвідав США, де зокрема провів переговори з Джо Байденом. Одним з головних досягнень цієї зустрічі стала домовленість відновити робочі контакти між військовими відомствами двох країн, що були перервані через тайваньську кризу 2022 року.
Також ми розповідали, що ера тотального домінування підводних човнів США над Китаєм закінчується. Як відзначають експерти, розробка Китаєм більш досконалих підводних човнів збільшує ймовірність військового протистояння зі США в цьому десятилітті.
