Стандартна доля російського окупанта: тюрма, контракт з Міноборони РФ, каліцтво або смерть, а потім розчарування. Саме так виглядає життя Олександра Аббасова-Дерсхана, який дав інтерв'ю The New York Times, в якому додав незвичних подробиць про своє післявоєнне життя та висновки, які зробив.
Сівши за вбивство на 10,5 років, Олександр мріяв швидше вийти на волю, і шанс такий випав у вигляді пропозиції від ПВК "Вагнер" та контракту Міноборони РФ. Засуджений побоювався "вагнерівців", адже чув про їхню жорстокість, але "вирішив перевірити свої здібності, адже не міг більше залишатись за ґратами". Крім того, у колонії погіршились умови: керівництво всіма способами унеможливлювало доставляння передач від близьких.
Опинившись в Україні у складі підрозділу "Шторм Z", Олександр підірвався на протипіхотній міні армії РФ та втратив ногу. Вважає, що йому пощастило з евакуацією і втрата ноги врятувала життя. Вже наступного дня решту групи відправили назад на бойове завдання. З приблизно 180 чоловіків вижив лише один.
Що дивує та злить російського окупанта
Після шпиталю виявилось, що всі обіцянки Міноборони були марними: "контракт" став "угодою", а значить на рівне ставлення та однакові компенсації з бійцями РФ Олександр не має права, що він вважає несправедливим. Крім того, з нього не зняли судимість, отже, не кожен роботодавець, особливо у ВПК, погоджується брати його на роботу.
В інтерв'ю Олександр не висловив жодного розкаяння чи жалю, що пішов вбивати людей у чужу країну. Лише дивується, що серед його знайомих є багато тих, хто і після поранення повертається на фронт заради грошей.
"Люди не цінують своє життя", – сказав він.
Проте в Олександра змінилась думка і про патріотизм. Мабуть, вплинула відсутність гарних виплат від Міноборони РФ.
"Патріотизм - це коли ти працюєш тут по 12 годин на день за мою зарплату, купуючи товари зі знижкою, щоб у тебе було достатньо грошей на весь місяць", - підсумував окупант.
Яка зараз ситуація на фронті
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про зосередження значних сил та ресурсів окупантів РФ на Запорізькому напрямку. Він зазначив, що саме цей напрямок визначено Росією як головний і що інтенсивність наступальних дій в районі міста Гуляйполе суттєво вища порівняно з іншими ділянками фронту.
Крім того, на фронті зафіксували рідкісну самохідну артилерійсько-мінометну установку 2S31 "Вєна". Ця система, розроблена ще в кінці 1980-х років як модернізована заміна для "Нона-С", вважалась перспективною на той час. Проте після розпаду СРСР її подальший розвиток було призупинено.
А ще російське командування почало карати солдатів за використання Telegram, відправляючи порушників на штурм. На заміну закликають переходити на путінський месенджер МАХ, однак у низці підрозділів так само заборонили використовувати й МАХ, з огляду на його "дірявість".
