Майбутні вибори в Європі можуть надати президенту Росії Володимиру Путіну можливість підірвати рішучість Заходу в підтримці України та зробити акцент на зростаючій втомі від війни, про яку говорять популістські партії.
Видання Newsweek пише, що словацькі виборці прийдуть на виборчі дільниці в ці вихідні, де колишній прем'єр-міністр Роберт Фіцо йде нога в ногу зі своїм головним суперником на виборах. Фіцо звинуватив Україну в повномасштабному вторгненні Росії та пообіцяв припинити постачання зброї і боєприпасів Києву.
Тим часом північний сусід Словаччини, Польща, готується до одних з найважливіших виборів за останні роки. Напередодні жовтневих парламентських перегонів виявили кілька дипломатичних розбіжностей між правлячою партією "Право і справедливість" (ПіС), її союзниками по НАТО і європейськими країнами, а також українськими партнерами, оскільки лідери у Варшаві прагнуть зміцнити свою електоральну базу
Враховуючи, що ультраправі популістські партії набирають популярність в опитуваннях в сусідніх Німеччині та Австрії, а прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан послідовно виступає проти підтримки України з боку ЄС і НАТО, осінь 2023 року в Центральній Європі може дати надію Кремлю, який загруз у війні проти України.
Повернення Фіцо
Соціал-демократична партія Роберта Фіцо SMER - один з лідерів на виборах у Словаччині разом з ліберальною партією "Прогресивна Словаччина", яку очолює Міхал Шимечка. Трохи відстає партія Пітера Пеллегріні "Голос", а далеко позаду залишилася група дрібніших партій, які борються за те, щоб подолати 5% поріг, який дозволить отримати місця в парламенті.
Віце-президент з політики і програмування аналітичного центру GLOBSEC в Братиславі Олена Кудзко заявила Newsweek, що ситуація залишається складною і неясно, як буде розвиватися передвиборчі перегони та наступні переговори в коаліційному уряді, але міжнародні ЗМІ цікавляться чомусь лише кандидатурою Фіцо.
"Дуже важливо не робити поспішних висновків. Через правила виборів неясно, скільки партій пройде в парламент, тому що їм потрібно подолати 5% бар'єр. Саме тому, що ми не знаємо, скільки і які партії пройдуть, практично неможливо — або, принаймні, дуже складно — передбачити, якою коаліція буде. Є кілька сценаріїв, і вони можуть сильно відрізнятися в залежності від того, хто буде очолювати коаліцію", - зазначила експерт.
Критика Фіцо на адресу України та підтримка Заходу натякають на можливий розворот політики Братислави, яка з лютого 2022 року постачала Україні боєприпаси, бронетехніку, артилерійські знаряддями і навіть винищувачі. Однак цілком можливо, що передвиборча риторика Фіцо щодо війни в Україні та надання військової допомоги зміниться, якщо він повернеться до парламенту.
"Коли Фіцо був обраний на два попередні терміни, його передвиборча риторика також сильно відрізнялася від політики, яку він в кінцевому підсумку реалізував у складі уряду. Звичайно, в цьому виборчому циклі риторика пішла ще далі. Тому, можливо, трохи відкотиться назад і зробить вигляд, що під час виборчої кампанії нічого не говорилося", - зазначила експерт.
Фіцо, за словами Кудзко, грає на втомі від війни серед населення, яке традиційно симпатизувало Росії з політичних, економічних і культурних причин. Опитування громадської думки показують неоднозначні думки про війну, при цьому значна меншість вважає, що відповідальність за неї лежить на Україні або її західних партнерах.
"Навіть зараз існує значний рівень симпатій до Росії. Тим не менш, більшість людей не сказали б, що Росія веде правильну війну або що Росія обов'язково повинна перемогти. У багатьох людей таке відчуття: так, можливо, Росія вчинила неправильно, може бути, це погана війна. Але зараз важливо зупинити цю війну. І якщо ми зупинимо цю війну, економіка покращиться. І, звичайно, люди перестануть вмирати і повернуться до нормального життя", - сказав Кудзко.
По той бік південного кордону Словаччини Орбан і його високопоставлені чиновники знаходяться в авангарді кампанії "повернення до нормального життя". Популіст не йде на послаблення відносин з Москвою, неодноразово закликав до негайного миру – що в даний час означало б деяку ступінь капітуляції України – і постійно виступав проти військової допомоги НАТО і санкцій ЄС.
На цьому тижні Орбан повернувся до старої суперечки з Києвом з приводу прав етнічних угорців в Україні, заявивши парламенту: "Ми не підтримуємо Україну ні в одному питанні на міжнародній арені, поки вона не відновить закони, що гарантують права угорців".
Велика частина риторики Фіцо по Україні повторює риторику Орбана. Якщо його переоберуть, то Будапешт знайде корисного союзника.
"Однією з характеристик, яку Фіцо послідовно демонстрував протягом минулих термінів - його прагматизм. Він не буде підтримувати Росію заради підтримки Росії, він не буде підтримувати Орбана заради підтримки Орбана, і він не буде підтримувати ЄС або НАТО заради підтримки ЄС або НАТО. Якщо це необхідно, він цілком може погодитися з рішеннями ЄС і НАТО. Але він може вести жорсткі торги, щоб домогтися для Словаччини певних поступок, які будуть корисні йому. У деяких випадках може працювати з Віктором Орбаном, але, знову ж таки, це не ідеологічний альянс. Це не буде альянс заради альянсів вище всіх інших цілей, але якщо це допоможе в досягненні його цілей, Фіцо без коливань зробить це", - вказала експерт
У Польщі все зміниться?
Останні місяці принесли несподівану турбулентність у польсько-українських відносинах, оскільки один з найстійкіших прихильників Києва публічно виступив проти України через зернову суперечку. Польща та інші країни Центральної Європи, включаючи Словаччину та Угорщину, протестували проти напливу українського зерна на європейські ринки, попереджаючи, що це підриває їх власну сільськогосподарську промисловість.
Протистояння закрутилося по спіралі: президент Польщі Анджей Дуда назвав Україну "потопаючою людиною", яка може виявитися "надзвичайно небезпечною, здатною затягнути вас на глибину". Тим часом прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Варшава більше не передаватиме зброю Україні, а натомість зосередиться на власних оборонних можливостях.
"Якщо ви не хочете оборонятися, у вас повинно бути чим себе захистити", - сказав прем'єр-міністр, хоча і підкреслив, що це не означає, що Польща більше не підтримує повну перемогу України над російськими військами
Проте, ця суперечка стривожила Київ. "Ми закликаємо наших польських друзів відмовитися від емоцій", - заявив офіційний представник МЗС України Олег Ніколенко.
Наскільки публічні розбіжності були викликані реальними політико-економічними проблемами і наскільки вони були викликані парламентськими виборами, які пройдуть в Польщі в жовтні, є предметом суперечок. Зіткнувшись з низькими показниками опитувань і серйозним викликом з боку ліберальної коаліції, ПіС, схоже, намагається зміцнити свою сільську, консервативну електоральну базу і відбити виклик вкрай правої, відкрито скептично налаштованої по відношенню до України партії Конфедерації.
Україна не є найбільшою проблемою на майбутніх виборах. Підтримка Києва серед польських виборців залишається високою, навіть попри те, що вона знизилася в порівнянні з початковою хвилею підтримки після вторгнення в 2022 році, коли переважна більшість поляків прийняла понад 1,5 мільйона українських біженців з розпростертими обіймами.
Натомість поляризовані виборці обиратимуть між націоналістичною, неліберальною демократією, побудованою за вісім років правління ПіС, та опозиційною ліберальною коаліцією, яка обіцяє повернутися до ЄС та розпочати реформи верховенства права, тим самим перекресливши більшу частину роботи ПіС.
Глава варшавського офісу Європейської Ради з міжнародних відносин Петро Бурас заявив Newsweek, що передвиборна битва, що насуввається, "не є хорошою новиною ні для Європи, ні для України".
"Я думаю, що ми дійсно рухаємося до досить тривалого періоду політичної нестабільності, незалежно від того, який уряд в кінцевому підсумку буде створено", - сказав Бурас. "Думаю, ясно одне: він буде дуже хаотичним і нестабільним".
ПіС або опозиційна коаліція навряд чи зможуть отримати парламентську більшість. Це означає подальшу боротьбу за коаліцію, здатну керувати країною, і пов'язані з цим загрози. Будь-який правлячий альянс, за словами Бураса, "буде дуже, дуже хитким в будь-якому разі і, швидше за все, в якийсь момент впаде".
Така нестабільність відверне польських лідерів від України і потенційно позбавить Київ одного з найзатятіших партнерів в ЄС і НАТО.
Навіть якщо ПіС програє парламентські вибори, Дуда залишиться на посаді до кінця свого терміну в 2025 році і, швидше за все, буде блокувати будь-які спроби згорнути заходи ПіС, які, за словами критиків, фатально підірвали польську демократію.
Президент, за словами Бураса, "може використовувати своє право вето, щоб запобігти прийняттю будь-якого закону, який може запропонувати новий уряд".
"Це означає, що навіть якщо демократична опозиція матиме абсолютну більшість, вона не отримає тієї кількості голосів, щоб подолати вето президента", - сказав він. "Отже, буде або політична блокада з боку президента, або необхідність вести переговори з президентом. Або демократичному уряду доведеться робити щось на межі законності або, що ще гірше, робити те, що буде виглядати незаконним. Хорошого рішення не існує".
Битва за Центральну Європу
Мільйони жителів Центральної Європи мають намір голосувати за скептично налаштовані по відношенню до України і навіть проросійські партії. У Польщі та Словаччині ці виборці отримають свій шанс наступного місяця.
Політична картина неоднорідна в Центральній Європі. У Чехії, наприклад, виборці минулого року обрали одного з найбільш войовничо налаштованих проукраїнських лідерів на континенті в особі президента Петра Павела, колишнього військового командувача НАТО, який неодноразово закликав союзників діяти більше і швидше, щоб допомогти відбити вторгнення Москви.
В інших країнах крайні праві популісти в Німеччині та Австрії закладають основи для своєї наступної спроби прийти до влади, а в Швейцарії Швейцарська народна партія, що виступає за нейтралітет, очолює найбільше угруповання в нижній палаті парламенту і впевнено лідирує в національних опитуваннях.
У Німеччині - економічному та політичному центрі ЄС - партія "Альтернатива для Німеччини" (AFD) зростає, обганяючи правлячу Соціал-демократичну партію (СДПН) та її союзників по коаліції з Партії зелених в опитуваннях громадської думки та кидаючи виклик правоцентристському Опозиційному Союзу.
Схоже, що виборцями в основному рухають економічні проблеми і в меншій мірі побоювання з приводу імміграції, але АдН раніше співпрацювала з Кремлем і була в опозиції до НАТО, США та України.
У серпні, наприклад, з'ясувалося, що член АдН звернувся за допомогою до Москви у зв'язку з позовом проти уряду Німеччини, який прагне запобігти постачанню зброї в Україну. А у вересні – навіть у розпал війни - група законодавців АдН відвідала Росію і запланувала поїздку на окупований Схід України, але скасувала її через негативну реакцію суспільства.
У сусідній Австрії крайні праві вже давно є основною політичною силою. Австрійська партія свободи (FPO) періодично брала участь у роботі коаліційного уряду протягом десятиліть, хоча її лідери ніколи не обіймали посаду канцлера.
Партія, яка зазнала серйозних втрат на виборах до законодавчих органів 2019 року, зараз випереджає представників Австрійської народної партії та Соціал-демократичної партії приблизно на 5 процентних пунктів у національних опитуваннях. Наступного разу австрійці підуть на вибори не пізніше осені 2024 року.
Австрія, яка не є членом НАТО, твердо дотримується свого нейтралітету на тлі вторгнення Росії в Україну. Виборці в країні розділилися в питанні санкцій, в той час як уряд і його державна енергетична компанія повільно відмовляються від російського газу.
FPO закликала до миру, і в березні її члени покинули парламент під час відеозвернення президента України Володимира Зеленського.
Попри внутрішні політичні махінації, колективна відповідь ЄС-НАТО на напад Росії на Україну виявилася рішучою. Хоча обидва блоки регулярно критикують за те, що вони не роблять більше, щоб допомогти Києву, їх політична, економічна, гуманітарна і військова допомога являє собою величезні зусилля, які, як показують опитування, як і раніше підтримують більшість громадян.
Путін, схоже, має намір пережити Україну та її західних партнерів. Російський диктатор переводить свою країну на військові рейки, не показуючи жодних ознак відмови від свого кривавого проекту. Враховуючи, що армія РФ зруйнована, а економіка ізольована, втома західних суспільств від України стає головною надією Кремля на стратегічний успіх.
"Завжди є вікно можливостей, якщо ви можете ним скористатися", — сказала Кудзко про потенційне використання Путіним подій, що насуваються в Центральній Європі. "Словаччина - не єдина країна, населення якої трохи втомилося від війни. Ця втома від України буде поширюватися і по всьому континенту. І тиск на політиків може посилитися в усіх напрямках, щоб вони знизили підтримку України".
Вибори до Європарламенту - що відомо
Вибори до Європарламенту відбудуться з 6 по 9 червня 2024 року. Всього мають обрати 705 євродепутатів, які представлятимуть європейців у Брюсселі.
Видання Politico пише, що опитування показують, що праве крило матиме великі успіхи на виборах до Європарламенту у 2024 році, але велика коаліція правоцентристів, лівоцентристів і центристів збереже більшість.
