Після підписання минулого тижня у Харкові скандальної угоди по газу і Чорноморському флотові Кабмін квапливо перерахував показники проекту бюджету-2010 і передав його у понеділок до Верховної Ради (№6000). Вже у вівторок цей законопроект був без жодного обговорення проголосований 245 парламентаріями в першому читанні і в цілому, а сьогодні під ним уже з`явився і підпис Президента.
Доходи бюджету на цей рік згідно зі згаданим законопроектом заплановано на рівні 267,452 млрд. грн., зокрема доходи загального фонду – 218,691 млрд. грн. Витрати держбюджету заплановані на рівні 323,556 млрд. грн., в т.ч. витрати загального фонду – 244,027 млрд. грн. Дефіцит держбюджету пропонується встановити на рівні 57,745 млрд. грн., або 5,33% валового внутрішнього продукту (ВВП), зокрема по загальному фонду – 25,2 млрд. грн., або 2,3% ВВП.
Уряд розробив проект держбюджету-2010 виходячи з прогнозу зростання ВВП у 2010 році на рівні 3,7% (номінальне значення 1083,1 млрд. грн.), інфляції - 13,1% (грудень до грудня попереднього року).
Але не встигли, як то кажуть, ще висохнути чорнила на цьому, підправленому Кабміном, документі, як відразу ж прозвучала гостра критика на його адресу з вуст, зокрема, експерта, в авторитеті якого на фінансовому терені мало хто сумнівається – екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника. Віктор Михайлович розгромив ущент показники проекту бюджету-2010 у виконанні нинішнього уряду.
Пинзеник заявив, що потенційний дефіцит державного бюджету України на 2010 року з урахуванням проблем НАК «Нафтогаз України» складає 170 млрд. грн., або 15,7% ВВП, а з урахуванням державних гарантій – понад 200 млрд. грн., або 20% ВВП.
Як бачимо, відмінність двох прогнозів величезна – приблизно, як у зрості між віслюком і слоном. При цьому екс-міністр фінансів виділив чотири способи, за допомогою яких уряд Азарова намагається запудрити мізки, в першу чергу, МВФ, старанно зменшуючи розміри реальної дірки в бюджеті-2010.
По-перше, дефіцит потрібно збільшити із задекларованих в урядовому законопроекті 57,7 млрд. грн. (5,1% ВВП) до 88,2 млрд. грн. (8,1% ВВП), вважає Пинзеник. Оскільки 30,5 млрд. грн., заплановані на відновлення банківського сектора, також слід відносити до бюджетного дефіциту.
По-друге, в проекті Кабміну очікується збільшення надходжень до загального фонду держбюджету аж на 40% в порівнянні з 2009 роком, а такого зростання бути не може, впевнений фінансист, який знає свою справу. Завищення показника складає, на його думку, близько 30 млрд. грн.
По-третє, як вважає Пинзеник, в українських реаліях на дефіцит перетворюються державні гарантії по кредитах. А вони передбачені на суму 45 млрд. грн.
По-четверте, замало, переконаний екс-міністр, передбачено в бюджеті грошей на дотації «Нафтогазу». Минулого року середньорічна ціна газу складала 230 доларів США (приблизно, як і на цей рік – автор), а об`єм дотацій «Нафтогазу» з бюджету досягав майже 30 млрд. грн. У бюджеті ж закладено реальних джерел для покриття різниці в цінах на 2010 рік всього 0,7 млрд. грн., пише Пинзеник.
Звичайно, уряд Януковича-Азарова може не визнавати розрахунків Пинзеника, проте є таки серйозні сумніви в реальності запропонованого Кабміном розміру дефіциту бюджету.
Наприклад, є підстави припускати, що завдяки вдалій теперішній зовнішній кон`юнктурі збільшать відрахування податків до бюджету провідні українські експортні галузі – металургія і хімія. Але якщо пригадати, як ще недавно плакали власники хімічних і металургійних підприємств, які добивались і таки домоглись від Кабміну пролонгації пільг на другий квартал, то в таку перспективу не дуже й віриться. До того ж, важко собі уявити, яким чином податківці вибиватимуть належні податки з Ахметова, Фірташа й інших крупних бізнесменів із Партії регіонів (або тих, хто «співчуває» новій владі), якщо вони фінансували останню виборчу кампанію Януковича, а зараз розраховують відшкодувати свої матеріальні «втрати».
На збільшення податкових надходжень від малого бізнесу розраховувати також дуже необачно. Наприклад, згідно з недавно презентованою урядом «Концепцією проекту закону України «Про спрощену систему оподаткування, облік і звітність суб`єктів малого підприємництва» жодного послаблення податкового пресу, зокрема, для «спрощенців» не очікується. Навпаки, навіть найдрібнішим підприємцям належить платити значно більше – хай, не до бюджету, а до соціальних фондів.
Крім того, планується значно підвищити ставку єдиного податку для підприємців, чий оборот вище 300 тис. грн. на рік. Так, якщо оборот буде в діапазоні від 300 до 600 тис. грн., то ставка єдиного податку складе від 200 до 1000 грн.
А для юридичних осіб уряд узагалі хоче ввести прогресивну шкалу оподаткування. Якщо оборот складає від 1 до 2 млн. грн. на рік - 9% (при сплаті ПДВ) і 12% (без ПДВ), з 2 до 3 млн. грн. - 12% (з ПДВ) і 15% (без ПДВ).
Навряд чи в таких умовах підприємці дадуть якусь бюджетну надбавку. Скоріше, навпаки, багато хто з них піде в «тінь». У цьому ракурсі не зайве буде пригадати, що вперше в Україні відбулося скорочення кількості працівників, зайнятих у малому бізнесі, саме за часів першого прем`єрства Януковича: у 2003 році їх було 2 052,2 тис. осіб, а в 2004 році – 1 978,8 тис. (до цього спостерігалося щорічне зростання, починаючи з 1992 року). А головною причиною згортання своєї діяльності самі ж підприємці з подачі Інни Богословської назвали «азаровщину», яка розбушувалася тоді в країні.
Але, можливо, якщо не виходить з великим і малим бізнесом, то нова влада сподівається на поліпшення ситуації в бюджетній сфері хоч би внаслідок посилення боротьби з корупцією і, зокрема, з припиненням розкрадання десятків мільярдів у системі держзакупівель?
На жаль, ні! Нічого хорошого не слід чекати і в цій сфері. Як стало недавно відомо, система держзакупівель перетворюється нині на опричне володіння Петра Симоненка з товаришами. Причому роль опричників виконують депутати і чиновники, яких журналісти давно охрестили «тендерною мафією», а на командні пости системно розставляються особи, які так чи інакше причетні до функціонування сумнівних тендерних схем. Кадрова зачистка виходить з єдиного принципу — безумовної лояльності до патрона.
Ось такі сумні вимальовувалися перспективи з бюджетом нинішнього року. І кому, питається, повинне сьогодні повірити керівництво МВФ – Азарову з його плануванням 5%-го дефіциту чи великодосвідченому Пинзенику з прогнозом дірки в 15-20%?
Питання, звичайно, не просте. Проте варто нагадати, що самі ж представники команди Януковича-Азарова ще недавно щосили нахвалювали Віктора Михайловича, називаючи його після відставки на початку минулого року з поста міністра фінансів уряду Тимошенко мало не світочем і генієм економічної науки.
«Я знаю Віктора Михайловича Пинзеника і як політика, і як ученого дуже давно. Він – блискучий, професійний економіст. І коли на одну шальку терезів поклали його політичну репутацію, а на іншу – професійну, він не зміг пожертвувати другим і закрити очі на те беззаконня, яке робить уряд, перш за все, в економіці. У нього професійна честь і гордість стали вище, ніж політична перспектива», - красномовно щебетав рік тому, наприклад, депутат із Партії регіонів Михайло Чечетов. І йому вторили потім багато інших регіоналів.
Виходить із цих оцінок, вірити в цьому випадку потрібно таки Пинзенику? Адже навряд чи він раптом різко став дурніший за останній час, та й у команду Тимошенко Віктор Михайлович, начебто, так і не досі вступив?..
Юрій Глухов
