Україна та ЄС зустрінуться, щоб підбити підсумки співробітництва та визначити нові пріоритети. Обговорення відбудеться 6 жовтня в Брюселі в рамках щорічного саміту. Нещодавні дії України суперечать взятим зобов’язанням у рамках Угоди про асоціацію з ЄС та іншим міжнародним угодам, що підриває можливість успішного партнерства з іншими країнами та сталого розвитку України. Зокрема це стосується екологічної політики країни, яка попри обіцянки та міжнародні домовленості, ігнорує і кліматичну кризу, і захист довкілля загалом.
6 жовтня о 9:00 біля Кабміну з нагоди саміту Україна - ЄС громадськість покаже справжні обличчя українських політиків, які обіцяють одне, але роблять інше. Акція-перформанс “Поверніть Україну на зелений курс” покаже, яким шляхом рухається Україна і хто заважає їй разом з європейськими країнами рухатися “зеленим” курсом до сталого і безпечного майбутнього.
Перед КМУ активісти розмістять рельси на яких потяг, що символізує Україну, буде прямувати до ЄС (людина з прапором ЄС). Між Україною та Євросоюзом будуть стояти три політики (активісти в масках політиків) Ольга Буславець, Денис Шмигаль, Олег Уруський, які своїми діями зводять Україну з наміченого курсу. Активістка з мегафоном зачитає вимоги до влади, які також передадуть предствнику КМУ.
Поки Європа активно впроваджує екологічні ініціативи та навіть розробила Європейський зелений курс. Це довгострокове бачення розвитку економіки, в якому зростання не шкодить довкіллю, а навпаки фокусується на його захисті та відновленні. Тим часом Україна, вкотре проголошуючи себе “європейською” країною, на ділі планує будівництво нового блоку Слов’янської ТЕС, відкладає прийняття амбітних кліматичних цілей, а в Держбюджет-2021 закладає 4,5 млрд грн у брудну вугільну енергетику, і аж нічого - на заходи з енергоефективності та природоохорони.
Чому відсутня українська екологічна політика заважає інтеграції України до ЄС?
- Частина Угоди про асоціацію з ЄС стосується захисту довкілля. Однак запропоновані заходи виконані лише частково, а Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості пропонує ще й відтермінувати їх імплементацію. Виправданням чого стало дороговизна імплементації цієї частини для українських підприємств. Негативний вплив цих підприємств на довкілля та здоров’я людей при цьому не враховується.
- У 2011 році в Україні набув чинності міжнародний Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, мета якого розширити енергетичний ринок ЄС на сусідні країні. В рамках цього договору Україна має надавати переваги відновлюваним джерелам енергії та енергоефективності з погляду безпеки енергопостачання, захисту навколишнього середовища. Однак в проєкті Державного бюджету 2021 відсутні кошти на енергоефективність.
- Під час пресконференції 11 вересня 2020 року в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець повідомила про те, що планується розпочати будівництво нового блоку на Слов'янській ТЕС і що дане питання “включено до Енергетичної стратегії України”. Таке рішення цілковито суперечить Європейському зеленому курсу, одна з ключових цілей якого - повна відмова від викопного палива.
- Крім цього, у проєкті Держбюджету-2021 вдвічі зменшено фінансування природоохоронних заходів порівняно з 2019. З початком пандемії COVID-19 був переглянутий Держбюджет поточного року і частина екологічних програм лишилася без фінансування. Продовжуючи тенденцію не помічати проблеми охорони навколишнього середовища, у 2021 кошти були виділені у значно меншому розмірі. Це в країні яка займає 4 місце за кількістю смертей від забруднення довкілля.
Контакти для додаткової інформації:
Валентин Пугачов, vp@ecoact.org.ua, 066-545-14-88
