Підпишіться на нас в Google
Норвезькі виробники лосося почали додавати до корму для риби білки з відходів птахівництва. Причина такого рішення має економічний характер і, зокрема, пов’язана з кліматичним явищем Ель-Ніньйо, пише antena3.ro.
Як зазначається, Ель-Ніньйо спричинило потепління вод Тихого океану, через що біля узбережжя Південної Америки різко скоротилися косяки анчоусів і сардин. Ця дрібна жирна риба є основною сировиною для виробництва рибного борошна та олії, які традиційно використовують у кормах для лосося. Через дефіцит сировини ціни на неї різко зросли.
За даними дослідження рентабельності, проведеного Норвезьким управлінням рибного господарства, у 2025 році прибутки норвезьких виробників атлантичного лосося скоротилися на 46,1% порівняно з попереднім роком, повідомляє Corriere della Sera.
У пошуках доступнішої альтернативи рибні господарства звернулися до білків тваринного походження. Найекономічнішим і найпрактичнішим варіантом виявилися продукти переробки птахівництва. Деякі прихильники такого підходу вважають його прикладом циклічної економіки, оскільки він дає змогу використовувати сировину, яку раніше вважали непридатною для переробки.
Водночас ідеться не про куряче м'ясо, а про побічні продукти птахівництва – відходи цієї галузі, які переробляють на борошно та олію.
Чи дозволено годувати лосося білками з птахівництва
Така практика є законною. Вона ґрунтується на частковому послабленні заборони ЄС, запровадженому у 2013 році. Йдеться про обмеження на годування сільськогосподарських тварин, призначених для споживання людиною, переробленими тваринними білками. Цю заборону свого часу запровадили під час кризи, спричиненої губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби, відомою як "коров'ячий сказ".
Нині підстави для такого обмеження вже не здаються настільки переконливими. Незалежні наукові установи, уповноважені ЄС проводити дослідження безпечності, надали позитивні висновки щодо використання таких білків.
Як курячі білки впливають на лосося
Норвезький науково-дослідний інститут харчування Nofima та Норвезький університет наук про життя провели 11-місячне дослідження за участю 435 тисяч лососів, вирощених у морських садках. Риб годували кормом із різним вмістом курячого борошна та олії.
Результати показали, що за частки таких компонентів до 10% раціону помітної різниці порівняно з традиційним кормом немає. Це стосується як здоров'я риби, так і якості її м'яса. Однак за перевищення цього показника лосось стає надмірно жирним, а в риб виникають порушення обміну речовин.
Лосося з Чилі та Північної Америки, якого часто експортують до Європи, вже годують кормами з додаванням побічних продуктів птахівництва, рибного борошна та рослинних білків.
Однак заміна одного джерела білка іншим не скасовує потреби забезпечувати рибу незамінними жирними кислотами. Курячий жир не містить довголанцюгових омега-3, які важливі для здоров'я лосося та надають йому харчової цінності. Тому ці речовини доводиться додавати окремо – за допомогою олії водоростей, лляної олії або олії рижію, багатої на альфа-ліноленову кислоту.
Чому Ель-Ніньйо спричинило дефіцит рибного борошна
Ель-Ніньйо – кліматичне явище, яке періодично спричиняє погодні аномалії, а іноді й масштабні стихійні лиха. Воно характеризується аномальним потеплінням поверхневих вод Тихого океану. Зокрема, це явище неодноразово відігравало роль у масовому знебарвленні коралових рифів у Тихому та Індійському океанах, починаючи з 1997 року.
Зазвичай пасати переміщують поверхневі води Тихого океану, завдяки чому холодні глибинні течії, багаті на поживні речовини, піднімаються до поверхні. Під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають, тому теплі води накопичуються біля узбережжя Перу та Еквадору.
Високі температури призводять до загибелі частини морської фауни, особливо місцевих анчоусів і сардин. У результаті скорочуються світові запаси цих невеликих пелагічних риб. Історично південноамериканські та китайські риболовецькі флоти виловлювали їх у величезних кількостях – до 8 мільйонів тонн – для виробництва рибного борошна та олії, які використовують у кормах для тварин.
Зміна корму і довіра споживачів
Лосось, як дикий, так і вирощений на фермах, нині є одним із найпопулярніших джерел білка. Окрім смаку, він цінується за високий вміст омега-3 – корисних жирних кислот, які позитивно впливають на організм.
Водночас інтенсивне вирощування лосося давно викликає суперечки. Висока щільність риби в садках сприяє поширенню небезпечних паразитів і призводить до забруднення води у фіордах.
Тепер до цих претензій додалися побоювання щодо корму. Багато споживачів вважають додавання курячих продуктів до раціону лосося неприродною, а отже, потенційно шкідливою практикою. Для рибних господарств це насамперед прагматичне рішення, продиктоване економічними міркуваннями.
Однак історія знає чимало прикладів, коли продукти зникали з магазинних полиць після втрати довіри споживачів. Найвідоміший випадок – європейський скандал 2013 року, коли з'ясувалося, що до сотень заморожених продуктів із яловичим фаршем додавали конину.
Ситуація з лососем у світі
Раніше повідомлялося, що популяції атлантичного лосося в Іспанії скоротилися більш ніж на 80% за десять років (2015–2024), і ситуація з цим видом у цій країні набагато критичніша, ніж у світі загалом.
У зв'язку з цим уряд доручив підготувати звіт про стан популяції та необхідність її захисту. Водночас три регіони Іспанії – Галісія, Наварра та Країна Басків – уже ухвалили рішення заборонити вилов цього виду.
