Уявіть тварину, яка виглядає як затишне плюшеве ведмежатко, але при цьому вправно пірнає під воду і спілкується з родичами за допомогою пташиного щебетання. Це не персонаж фентезі, а реальний хижак, який досі залишається однією з найбільших таємниць дикої фауни, пише видання BBC Wildlife.
Мова йде про кущового собаку - одного з найбільш рідкісних та незвичайних представників родини псових у світі. Вважається, що їх найближчим родичем є гривистий вовк або гієноподібний собака.
Як виглядають кущові собаки?
Вони мають статуру, схожу на тер’єра: короткі лапи та пухнастий хвіст. Їхнє м'яке довгасте хутро має рудувато-коричневий колір, який стає темнішим до задньої частини тулуба, а на горлі часто є світла пляма. Цікаво, що цуценята народжуються повністю вкритими темним хутром.
Це один із небагатьох представників родини псових, який має частково перетинчасті лапи. У поєднанні з гострими кігтями це робить їх універсальними солдатами: вони однаково вправно копають глибокі нори та плавають у водоймах, не застрягаючи в мулистих берегах.
У Португалії та Іспанії тварина відома як cachorro-vinagre або perro vinagre. Причина - надзвичайно різкий запах сечі, якою вони мітять свою територію. Цей аромат настільки специфічний і сильний, що нагадує концентрований оцет.
Пташиний діалект для полювання
Замість звичного гавкоту, кущові собаки використовують високі звуки, що нагадують пташиний щебет. Це їхня секретна мова координації. Під час колективного полювання вони "перещебечуються", щоб заганяти здобич, наприклад, капібар або великих нанду прямо у воду або в засідку до інших членів зграї.
Попри грізну репутацію мисливців, це невеликі звірі: до 30 см у холці та вагою від 5 до 7 кг. Проте в зграї вони здатні вполювати здобич, набагато більшу за себе. Хоча вони є хижаками, і в неволі, і в дикій природі кущові собаки не нехтують фруктами.
Ієрархія
Це надзвичайно соціальні тварини, що живуть групами до 12 особин. У них панує сувора дисципліна, зазвичай розмножується лише одна домінантна пара, а всі інші члени зграї допомагають доглядати за малечею. Поки мати годує цуценят, її партнер приносить їй їжу.
Примарний спосіб життя
Вони живуть у підземних норах, часто захоплюючи житло броненосців, або в дуплах дерев. Тварини настільки невловимі, що навіть сучасні фотопастки рідко їх фіксують. Вчені змушені використовувати спеціально навчених собак-детекторів, які шукають їх за запахом екскрементів для подальшого аналізу ДНК.
Хижі санітари
Раніше УНІАН писав, що у другому за величиною місті Ефіопії, Мекеле, плямисті гієни та інші падальники стали невід’ємною частиною міської екосистеми, очищуючи вулиці від залишків м’яса. Тварини поїдають близько половини з понад тисячі тонн органічних відходів, які мешканці щороку викидають на узбіччя доріг. Завдяки такій природній утилізації місто економить близько 100 тисяч доларів на рік, які інакше довелося б витрачати на роботу комунальних служб. Крім фінансової вигоди, діяльність хижаків запобігає викидам понад тисячі тонн вуглекислого газу, що утворюється під час гниття відходів.
