Підпишіться на нас в Google
Мільйони років тому Землею повзала багатоніжка, яка за своїми розмірами могла зрівнятися з невеликим автомобілем. Вона сягала понад 2,6 метра завдовжки, була близько 55 сантиметрів завширшки та могла важити приблизно 50 кілограмів, пише Hamu és Gyémánt.
Скам'янілість цього гігантського членистоногого знайшли у 2018 році на пляжі Говік у північній Англії. Група геологів подорожувала узбережжям, коли один із них помітив незвичайний фрагмент у блоці пісковику, що впав зі скелі. Камінь розколовся навпіл і відкрив рештки величезної істоти.
Згодом науковці встановили, що вони належать до нині вимерлого роду Arthropleura, який уперше описали ще у 1854 році. Скам'янілості цих істот знаходили в Європі та Північній Америці, однак більшість із них являли собою окремі фрагменти панцира, кінцівок або сліди ніг.
Знахідка на пляжі Говік стала лише третьою відомою частковою скам'янілістю великого представника цього роду – і найбільшою з усіх, які досі знаходили.
Гігант, який жив 326 мільйонів років тому
Артроплевра жила приблизно 326 мільйонів років тому, у кам'яновугільному періоді. Саме цю епоху часто пов'язують із гігантськими членистоногими.
Довгий час вважалося, що величезні розміри давніх членистоногих пояснювалися високою концентрацією кисню в атмосфері. У пізньому кам'яновугільному періоді його рівень справді сягав приблизно 30–35%.
Проте гігантська артроплевра з Говіка жила значно раніше. Тоді в атмосфері було близько 23% кисню – лише трохи більше, ніж нинішні 21%.
Тому дослідники дійшли висновку, що високий рівень кисню сам по собі не міг пояснити її величезні розміри.
Чому багатоніжка виросла такою великою
Одне з можливих пояснень пов'язане з тогочасною екосистемою. Наземні хребетні тоді лише починали освоювати суходіл. Амфібії вже існували, але рептилії, птахи та ссавці, які згодом зайняли багато екологічних ніш, ще не з'явилися.
У результаті гігантські членистоногі мали значно менше серйозних конкурентів і хижаків. Це могло дозволити артроплеврам зайняти екологічні ніші, які пізніше опанували великі хребетні.
Дослідники досі не можуть точно сказати, чим харчувалася ця величезна істота. У 2024 році науковці змогли детально дослідити голову та ротовий апарат молодих представників артроплеври.
За сучасними припущеннями, тварина могла бути повільною і харчуватися переважно органічними рештками, що розкладалися. Водночас через її величезні розміри не виключається, що вона могла поїдати інших безхребетних і навіть дрібних земноводних.
Цікаво, що знайдені рештки могли бути частиною екзоскелета, який тварина щойно скинула під час линяння. Якщо це так, артроплевра могла бути ще більшою за оцінки, отримані науковцями.
Кінець епохи гігантських членистоногих
Артроплевра зникає з палеонтологічного літопису приблизно 290 мільйонів років тому.
На той час формування Пангеї спричинило посушливіший клімат у екваторіальних регіонах. Одночасно протягом пермського періоду рептилії ставали дедалі важливішими мешканцями суходолу.
Поєднання кліматичних змін і появи нових конкурентів могло поступово покласти край епосі, коли членистоногі досягали справді гігантських розмірів.
