Підпишіться на нас в Google
Навколо Землі обертається 33 000 небезпечних об'єктів, які рухаються зі швидкістю 28 000 км/год, і їхня кількість продовжує зростати, пише Interesting Engineering.
Уявіть 40 розбитих пасажирських літаків, уламки яких летять навколо планети швидше за кулю. Саме так виглядає ситуація на навколоземній орбіті сьогодні, за даними мережі космічного спостереження США.
З 33 269 відстежуваних об'єктів 12 550 – це фрагменти уламків, а 17 682 – супутники та корисні вантажі. Тобто на кожні 10 робочих супутників припадає сім шматків космічного сміття.
Найбільше занепокоєння викликає так званий ефект Кесслера – ланцюгова реакція, коли уламки зіштовхуються між собою, породжуючи ще більше уламків, і так до нескінченності.
Інженер з аеродинаміки Університету Бат Емілі Саккі попереджає, що зупинити цей процес уже практично неможливо.
"Навіть у ситуації, коли подальших запусків не відбудеться, рівень уламків все одно зростає, оскільки зіткнення та фрагментації створюють нові уламки швидше, ніж існуючі об'єкти можуть природно повернутися в атмосферу", - застеріг він.
Найбільшими "постачальниками" космічного сміття, за даними Space-Track, є Китай, Росія та США. Китай значно "відзначився" ще у 2007 році – після власного антисупутникового випробування. США – у 2009-му, коли зіткнулися супутники Iridium 33 і Kosmos 2251.
Окрім загрози зіткнень, вчені Університету Бат вказують на ще одну проблему: коли уламки згоряють в атмосфері, алюміній, мідь і літій перетворюються на мікрочастинки, які можуть впливати на озоновий шар.
Яке рішення
Технології для прибирання орбіти вже розробляються. Європейське космічне агентство планує у 2029 році запустити місію ClearSpace-1 – робот із маніпуляторами, який ловитиме уламки. Паралельно випробовуються магнітні захоплювачі, гарпуни, лазери та електродинамічні троси.
Інженер Університету Бат Сурабхі Сатіш наголошує на комерційному потенціалі цих розробок:
"Ті ж технології можуть підтримувати інспекцію, обслуговування на орбіті, дозаправку та продовження терміну служби, що робить їх більш комерційно стійкими".
Проте керівник з двигунів того ж університету Хріші Дейв застерігає:
"Активне видалення сміття ще не продемонстровано на комерційному рівні".
Ба більше інженери дедалі частіше закладають у конструкцію можливість контрольованого виходу з орбіти та використовують матеріали, що повністю згоряють в атмосфері.
Суперспалахи
Раніше вчені заявляють про підвищений ризик виникнення надзвичайно потужних сонячних спалахів. Ці явища здатні вивести з ладу супутники, енергомережі та системи зв'язку, а також наражати на небезпеку космонавтів. Всього вони визначили два основні періоди протягом 25-го сонячного циклу, коли ймовірність суперспалаху "S-класу" найвища. Один із них охоплює період із середини 2025 до середини 2026 року, а інший прогнозується на початок-середину 2027 року.
