Київ буде готовий до цьогорічної зими лише наприкінці березня 2027 року, - експерт

Попри дивні кроки та заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я, російські окупанти продовжують завдавати ударів по українських енергооб’єктах. Через ворожі атаки "Укренерго" змушене застосовувати графіки відключень, а подекуди – вводити аварійне знеструмлення системи.

Найбільше засобів ураження ворог спрямовує на енергетику Києва, де в неділю, 11 жовтня, сталися масові відключення світла і на кілька годин зникло і гаряче, і холодне водопостачання.

Київська влада провалила захист живлення критичної інфраструктури, каже в розмові з УНІАН директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. З ним ми розібрали, чому так часто вимикають світло і воду по Україні і зокрема в столиці, що буде, якщо ворог перетворить Київ на енергоострів і які райони міста в найбільшій небезпеці взимку.

Відео дня

Минулого тижня експерти вказували, що відключення світла – це проблема буквально кількох днів, але зараз у споживачів такого відчуття вже немає. З чим це пов'язано і в чому полягає найбільша проблема в енергетиці на сьогодні, на вашу думку?

Найбільша проблема в енергетиці пов’язана з війною, з атаками російських окупантів і терором цивільних об'єктів, насамперед енергетичної інфраструктури. Це – головний фактор, який впливає на графіки відключень, все інше другорядне. У нас відновлені значні потужності в період підготовки до зимового сезону – до 5 ГВт. Але цю потужність не можна передати, оскільки обстрілюються високовольтні лінії системи передач компанії "Укренерго", а також підстанції операторів системи розподілу. І потужність не доходить до споживача.

Компанія "Укренерго" самостійно не може боротись з цим військовим фактором. Немає можливості на сьогодні досягнути високого відсотка збиття цих реактивних дронів. Тому вони просто розстрілюють, як в тирі, енергетичні об'єкти - насамперед підстанції "Укренерго". Компанія їх захистила в принципі непогано, основні елементи: насамперед трансформатори, деяке інше обладнання. Але в цілому захистити підстанцію неможливо, оскільки вона займає десятки гектарів.

Чи означає тоді поточна ситуація, що ми вже житимемо з такими – чи, можливо, навіть гіршими - графіками щонайменше до весни?

Я не можу сказати. Для того, щоб робити оцінки, потрібно знати не тільки стан в енергетиці, тому що це другорядний фактор. Першочерговий фактор – це можливості Росії атакувати наші об'єкти. Скільки у них ракет, які в них випуски налагоджені, які в них плани. І другий важливий фактор – скільки у нас є можливостей збивати ці повітряні цілі. Це основне, що визначатиме рівень відключень і стан енергетичної системи. А не те, скільки там відремонтовано, скільки захищено і так далі. 

Тобто ми можемо припустити, що якщо інтенсивність ударів буде продовжуватись на поточному рівні, то ситуація буде в енергетиці такою самою – а якщо удари припиняться на кілька днів, то одразу з'явиться світло, умовно кажучи?

Ні, на кілька днів – не вийде. Треба дивитися, які будуть порушення, ураження об'єктів, скільки займатиме часу ремонт, чи достатньо обладнання. Тобто теж багато факторів, які на це впливають. Тому сказати, що припиняться удари і за два дні все відновиться після потужних атак тисячами дронів і ракет – так не буває.

Наскільки зараз енергетики оперативно встигають ліквідовувати наслідки російських атак? Чи поступово накопичується втрата енергооб'єктів?

Так, накопичується втрата обладнання насамперед. На це потрібен час, атаки йдуть. Ми в Києві, можливо, не помічаємо, що саме за енергооб'єкти, тому що ці об'єкти йдуть в основному по енергетичному кільцю навколо Києва. Але це безпосередньо стосується Києва, тому що сам Київ – енергодефіцитний. Також це зачіпає деякі сусідні до Києва області. Це все пов'язано і російські окупанти постійно, кожної доби, багато разів обстрілюють підстанції. І навіть ремонтні бригади не встигають виїжджати, як оголошується нова тривога, що ускладнює ситуацію.

Чи має Київ взагалі власну генерацію і наскільки він залежить від постачання електроенергії з заходу України?

Київ практично не має власної генерації, тому що вона була зруйнована. Власна генерація, яка була – Трипільська ТЕС. Ми кажемо не про Київ, а про Київський регіон. Трипільська ТЕС, в першу чергу, пошкоджена, і зараз не працює через удари дронами. І також ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 пошкоджені і фактично не працюють на електрогенерацію.

Розподільна генерація розбудована в Києві дуже мало – її навіть не вистачає на критичну інфраструктуру. Пантелеєв, заступник голови КМДА Кличка, заявив, що розбудовано тільки 65 МВт потужності. При цьому Київ потребує взимку до 2-2,3 ГВт потужності. Тобто забезпечується на три-чотири відсотки власної генерації. Київ на понад 95% залежить від зовнішнього постачання, тобто з об'єднаної енергетичної системи України. Вона обрізається по цьому енергетичному кільцю навколо Києва, от і все.

Тобто ворог дійсно хоче зробити з Києва так званий енергоострів? Наскільки це взагалі реально?

Наскільки реально – мені важко сказати, бо я енергетик. Я не можу знати військової, розвідувальної інформації – а вона є вирішальною. У нас наявність потужностей навіть зараз достатня. Але якщо ви не можете захистити передачу, якщо небо незахищене – це не грає великої ролі.

Тому головний фактор не в тому, що якісь там компанії енергетичні щось там не зробили, не захистили, не довезли. У всіх є недоліки, і там є проблеми. Головний фактор – військовий, і допоки не буде підвищений коефіцієнт збиття реактивних дронів і ракет, то розраховувати на щось позитивне важко.

Наскільки взагалі цей енергоострів функціональний? Скільки він може протриматися?

Він не може функціонувати. По-перше, розбили ту внутрішню генерацію, що була, а розподільної збудували дуже-дуже мало. 4-5% – і все, більше нічого немає. Цей енергоострів на сьогодні не здатний існувати як окрема енергетична одиниця, тому що цим питанням займались вкрай слабко.

Можна було збудувати за ці чотири роки, якщо б своєчасно зайнялися, розподільну генерацію різних видів. Можна було б збудувати так звані енергетичні соти. Думаю, що можна було б додатково мати генерації в Київському регіоні десь 500-600 МВт, і це була б зовсім інша ситуація. На жаль, цим не зайнялись.

Тобто можна сказати, що київська влада провалила підготовку до опалювального сезону?

Тут потрібно розділяти відповідальність київської влади і центральної влади. Тому що київська влада відповідає за своє. Вона відповідає саме за теплозабезпечення – це безпосередня відповідальність. Зими ще немає, і ми не можемо зараз сказати, провалила чи ні. Але можемо сказати, що київська влада провалила живлення критичної інфраструктури. Тому що зі зникненням передачі електричної енергії у нас і зникала вода, і зупинявся електротранспорт. Це означає, що не зробили навіть мінімум – а це їхнє зобов'язання.

Що стосується розподільної генерації: тут частково відповідальність Києва, а частково – центральних органів влади. Тут уже сама київська влада не могла побудувати необхідну кількість розподільної генерації, щоб якось забезпечити мешканців регіону хоча б мінімумом енергії в режимі енергоострова. Тут вже відповідальність не тільки київської влади, а насамперед центральної.

Щодо зникнення води в Києві. Минулого року вода так часто і масово не зникала, як зараз на початку жовтня. Що змінилося за рік, і чим пояснюються такі відключення?

Тим, що не зробили те, що мали зробити. Був час, були гроші у Київської міської адміністрації, були функціональні повноваження, зобов'язання це робити – але не взяли і не зробили. Не знаю, яким це словом назвати. Причому згідно тендерів Prozorro постачання обладнання і його монтаж (для заживлення критичної інфраструктури, в тому числі водопостачання, – УНІАН) закінчиться тільки наприкінці березня 2027 року. Ось отака робота.

Тобто тепер на Київ взимку чекають графіки по водопостачанню?

Це треба питати мера Києва, Київську міську адміністрацію, Київраду – що вони зробили для того, щоб заживити резервною генерацією хоча б критичну інфраструктуру. А я цією інформацією не володію. Можу описати картину, яка вона є – а вона не дуже весела.

Всі знають, що є величезний дефіцит власної генерації всередині Києва і Київського регіону, величезний дефіцит потужності, який неможливо нічим покрити, крім зовнішніх поставок. Якщо російські окупанти відрізають це енергетичне кільце, то Київ просто залишається без електричної енергії.

Тоді можна зробити висновок, що столиця взимку в найбільшій небезпеці серед усіх міст України?

Думаю, так. Основна мета Росії – це Київ, тому що це столиця. Тут не треба мати великий розум, щоб це зрозуміти.

По районах Києва. Де взимку буде менш безпечно, де – в більшій мірі?

По районах неможливо сказати, де буде безпечно. Можу сказати єдине, що тільки по теплозабезпеченню райони, які знаходяться у зоні роботи ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 – особливо ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5 – знаходяться в більшій загрозі, ніж інші, які живляться теплом від невеликих котелень. У нас по Києву більш ніж 150 котелень. Так от там ситуація краща – але якщо не зупинити реактивні шахеди, то вони можуть розбити і частину цих невеликих котелень по Києву.

Тобто в найбільшій зоні ризику Дніпровський, Дарницький, Голосіївський райони, Троєщина, Печерськ?

Так, Голосіївський та частина Печерська.

Тоді фінальне питання: чи можна робити якісь прогнози по світлу і по теплу зараз на найближчі тижні та на зиму загалом?

Абсолютно неможливо. Все залежить від того, наскільки швидко вдасться закрити небо, хоча б частково, від реактивних дронів і балістичних ракет. Це головний фактор, який буде визначати графіки відключень і поставки тепла. Якщо не закрити небо від ворога – тоді ситуація буде дуже поганою.

Тобто, умовно, і по 16 годин на добу можливе відключення світла?

Цього не може сказати ніхто. По 16, по 20 годин, може по п'ять діб – ніхто цього не знає. Якщо з неба розстрілюють енергоенергоінфраструктуру і не можуть нічого з цим вдіяти, то може бути все, що завгодно.

довідка
Володимир Омельченко
Володимир Омельченко
Директор енергетичних програм «Центру Разумкова»

Володимир Омельченко - директор енергетичних програм «Центру Разумкова»

Він є автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

З лютого 2007 р. був експертом "Центру Разумкова", з 2013 року — директор енергетичних програм.

Вас також можуть зацікавити новини: