Підпишіться на нас в Google
Примусово забирати мобільні телефони й особисті речі у цивільних осіб працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не мають права, вважають адвокати, до яких звернувся "Телеграф". Юристи пояснили, за яких умов можливе вилучення майна, чому посилання на режимний статус установи не виправдовує таких дій і як діяти, якщо телефон уже забрали.
За словами адвокатів, ТЦК та СП відповідають за військовий облік і проведення мобілізаційних заходів. Їхні повноваження визначають закони про військовий обов'язок і військову службу та мобілізацію, Положення про територіальні центри комплектування, затверджене постановою Кабінету міністрів №154, і Порядок проведення призову, затверджений постановою №560.
Адвокат Геннадій Капралов наголосив, що відповідно до статті 19 Конституції України державні органи та їхні посадові особи можуть діяти лише в межах повноважень, передбачених законодавством. Право на таємницю листування, недоторканність приватного життя та право власності захищають статті 31, 32 і 41 Конституції. Втручання в ці права можливе лише на законних підставах, із легітимною метою та за умови дотримання принципу пропорційності.
Доступ до вмісту мобільного телефону є серйозним втручанням у приватне життя. На це, зокрема, вказав Європейський суд з прав людини у справі Saber v. Norway у 2020 році.
Адвокатка з військового права юридичної компанії "Приходько та партнери" Єлизавета Грецьких також заявила, що законних підстав для примусового вилучення телефонів або особистих речей цивільних громадян працівниками ТЦК та СП немає.
За її словами, стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає перелік органів, уповноважених проводити особистий огляд і огляд речей. До нього належать поліція, СБУ, Військова служба правопорядку та прикордонники. Територіальні центри комплектування в цьому переліку не зазначені.
Тому посилання на те, що приміщення ТЦК є режимним об'єктом, або на внутрішні інструкції не може замінити законодавчих підстав для вилучення майна.
Інші правила діють після зарахування людини до військової частини. У такому разі порядок користування мобільними телефонами, зокрема час і місця їх зберігання, може визначати командир відповідно до статті 143 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України.
Адвокатка, кандидатка юридичних наук і партнерка адвокатського бюро "Щеннікова та партнери" Олена Андреєва звернула увагу, що працівники ТЦК є військовослужбовцями, а не правоохоронцями. Вони не мають повноважень проводити обшуки, особисті огляди, огляди речей або вилучати майно цивільних осіб.
"Єдине, що можуть зробити в ТЦК, – заборонити користуватися телефоном у певних місцях приміщення, але не вилучати його", – пояснила Андреєва.
Коли телефон можуть вилучити законно
За ст. 265 КУпАП вилученню підлягають речі, які є знаряддям або безпосереднім предметом адміністративного правопорушення. Як пояснила Грецьких, у справах про порушення правил військового обліку мобільний телефон не належить до жодної із цих категорій. Отже, сам факт такого порушення не дає підстав забирати пристрій ані працівникам ТЦК, ані поліції.
Капралов також зазначив, що згадка в статті 265 КУпАП про випадки, прямо передбачені законами, не наділяє ТЦК додатковими повноваженнями. Для вилучення потрібна конкретна законодавча норма, яка дозволяє такі дії.
Водночас вилучення телефону можливе в межах кримінального провадження. За словами Андреєвої, зокрема, це стосується випадків, коли є підстави вважати, що річ була знаряддям злочину або отримана внаслідок його вчинення. Наприклад, на телефон могли зняти об'єкт, фотографування якого заборонене.
Юристи наголошують, що законна процедура вилучення передбачає низку вимог. Зокрема, майно вилучає уповноважений орган, наприклад поліція. При цьому, складається протокол, копію якого передають власнику. Огляд речей проводять у присутності їхнього власника, а у невідкладних випадках необхідна участь двох понятих. Також йдеться, що особистий огляд має проводити особа тієї самої статі, що й людина, яку оглядають, у присутності двох понятих тієї самої статі. У протоколі зазначають серійний номер телефону, процедуру фіксують на відео або проводять за участю двох понятих.
"Вилучену річ зберігають до розгляду справи, після чого повертають власнику, якщо для подальшого утримання немає законних підстав", - зазначають юристи.
Тому вимога залишити телефон у сейфі без згоди власника та без оформлення відповідних документів може становити незаконне обмеження права власності, підкреслила Грецьких.
Андреєва також послалася на ст. 321 Цивільного кодексу України, яка гарантує непорушність права приватної власності. На її думку, примусове заволодіння телефоном людини, доставленої до ТЦК, за певних обставин може містити ознаки грабежу, передбаченого ст. 186 Кримінального кодексу. Остаточна правова кваліфікація залежить від конкретних обставин події.
Що робити, якщо телефон намагаються забрати в ТЦК
Капралов радить насамперед з'ясувати, на якій підставі працівники установи вимагають передати телефон. Якщо це пояснюють правилами доступу до певних приміщень, перед передачею пристрою варто зателефонувати довіреній особі й повідомити, де ви перебуваєте.
Військово-обліковий документ і посвідчення особи можна показати з власних рук, не передаючи телефон працівникам ТЦК. Так само електронний документ можна продемонструвати на екрані пристрою. Обов'язку повідомляти пароль або надавати біометричний доступ до телефона лише через перебування в ТЦК немає.
Якщо пристрій намагаються забрати силою, юрист радить не чинити фізичного опору, але вголос заявити про свою незгоду. За можливості потрібно запам'ятати час події, прізвища та звання працівників, а також дані свідків.
Крім того, слід вимагати оформлення протоколу й наполягати, щоб у документі зафіксували факт вилучення проти волі власника.
Грецьких радить висувати вимогу про складання протоколу як усно, так і письмово. Також варто попросити працівників показати службові посвідчення та надати можливість зателефонувати рідним або адвокату. Прізвища й звання присутніх бажано запам'ятати.
За словами Капралова, добровільне надання доступу до телефону може ускладнити подальше оскарження втручання у приватність.
Як повернути телефон після виходу з ТЦК
Якщо телефон уже забрали, юристи радять не зволікати з фіксацією обставин і поданням відповідних заяв. Геннадій Капралов рекомендує:
- Зафіксувати обставини події. Того самого дня записати час, послідовність дій, прізвища працівників ТЦК та дані свідків.
- Попросити зберегти відеозаписи. Подати письмову вимогу про збереження записів із камер, які відповідно до пунктів 40 і 52 Порядку №560 можуть вестися під час перевірки документів і вручення повістки.
- Подати заяву про можливе правопорушення та вимогу про повернення майна. Залежно від обставин можна посилатися на статтю 265 КУпАП, статтю 169 Кримінального процесуального кодексу України та статтю 387 Цивільного кодексу України, яка регулює витребування майна від особи, що незаконно ним заволоділа.
Юристи також радять заздалегідь подбати про власну безпеку. Зокрема, Грецьких рекомендує укласти договір з адвокатом, записати важливі телефонні номери на папері та домовитися з рідними про час, коли ви маєте вийти на зв'язок. Якщо людина не повідомляє про себе в обумовлений час, близькі зможуть оперативно почати з'ясовувати обставини.
Капралов радить також брати із собою оригінали документів, що підтверджують право на відстрочку або стан здоров'я, а їхні копії залишати вдома.
"Людина без телефону захистити себе майже не може, тому головна роль тут у рідних та адвоката", – підсумувала Грецьких.
Чи може ТЦК зупиняти авто
Нагадаємо, полковник Запорізького ОТЦК Андрій Гуренко заявив, що представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не мають права самостійно зупиняти автомобілі, автобуси чи маршрутки, щоб вручити повістку. За його словами, такі повноваження за наявності передбачених законом підстав має Національна поліція. Представники ТЦК не уповноважені самостійно зупиняти ані приватні автомобілі, ані громадський транспорт для вручення повісток.
