Національний банк України, ймовірно, і далі буде проводити плавну девальвацію національної валюти.
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко на прес-конференції в четвер.
«Нам здається, в тому, що стосується курсової політики, намагатимуться девальвувати гривню, девальвувати плавно, м'яко, але девальвувати», - сказав він.
При цьому О.Устенко відзначив, що провести більш глибоку девальвацію, якої, не виключено, потребує економіка, Нацбанку не дає низка обмежень.
Першим таким обмеженням він назвав великий обсяг державного боргу та боргу приватного сектора, обслуговувати який у разі надмірної девальвації буде дуже складно.
«Загальна сума боргу знаходиться на рівні близько 130 млрд дол., і при різкій девальвації є ризик значного збільшення вартості обслуговування боргу, що є абсолютно неприйнятним», - зазначив О.Устенко.
Також різко девальвувати гривню НБУ не може через те, що розрахунки за імпортний газ Україна проводить у валюті.
«Значно девальвувати гривню означає не що інше, як перекласти цей тягар або на бюджет, або на платників податків, що також є неприйнятним», - зазначив експерт.
Третім обмеженням О.Устенко назвав неякісний кредитний портфель українських банків з усе ще значною часткою проблемних кредитів, яка при різкій девальвації гривні зросте ще більше.
Останнє обмеження, що не дозволяє різко знецінити гривню, на його думку, полягає в тому, що курсоутворення в Україні вже давно вважається не економічною, а скоріше політичною категорією.
У свою чергу, директор інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць вважає, що вплив девальвації на вартість обслуговування держборгу може бути компенсовано за рахунок додаткових інфляційних доходів, які отримає держбюджет.
«Девальвація, і цього ніхто не заперечує, веде до збільшення інфляції, збільшення інфляції веде до збільшення доходів бюджету. Таким чином, у бюджету виникає можливість отримати додаткові доходи і спрямувати їх на ту статтю, яка пов'язана зі збільшенням витрат з обслуговування боргу. Наші оцінки говорять, що тут можна досягти балансу, тобто доходи збільшаться більше, ніж збільшаться видатки на обслуговування боргу», - зазначив В.Геєць.
Що стосується ситуації з проблемною заборгованістю українських банків, то він підкреслив, що у банківської системи було два стабільні роки для того, щоб вирішити цю проблему. При цьому головною причиною, через яку ця проблема досі не вирішена, на його думку, є небажання банків знижувати свій прибуток.
«Адже ми мали два роки стабільних, а портфель не покращився, значить, є проблеми у самій системі. Банки і клієнти, клієнти і банки, комусь потрібно поступитися, і передовсім повинен поступитися той, хто за рахунок своєї діяльності отримує прибуток, - вважає В.Геєць. - Мені здається, що ми в цьому випадку діємо за принципом страху і все-таки спроби зберегти прибуток, боїмося його втратити, але в кінцевому підсумку можемо втратити більше».
